розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 29 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 02 березня 2016 року,

У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із указаним позовом, на обґрунтування якого зазначав, що він є автором книги "ІНФОРМАЦІЯ_1". За усною домовленістю з ОСОБА_6, які обіцяли заплатити йому за книги 11 100 грн по 60 грн за кожну, 21 листопада 2013 року він передав відповідачам 185 примірників книги у присутності жителів села, які зібралися на святкування релігійного свята Михайла в Будинку культури с. Ягнятин Ружинського району Житомирської області. Відповідачі подякували йому, наголосивши, що закупили у нього як у автора ці книги для односельчан. Учні старших класів вручили кожному присутньому в залі по одній книзі, всього 165 книг, а ще 20 книг після концерту попросили учасники художньої самодіяльності вокального ансамблю "ІНФОРМАЦІЯ_2".

ОСОБА_4 уточнив і збільшив позовні вимоги, зазначивши, що вказана у позовній заяві подія відбулась не у 2013 році, а у 2012 році, та остаточно просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку завдані ними збитки в розмірі 20 226 грн, із яких: 11 100 грн - вартість 185 примірників книг, 9 126 грн - інфляційні втрати, а також просив стягнути 10 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 29 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 02 березня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За вимогами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи, перевірки їх доказами обґрунтовано виходили із того, що правочин на суму 11 100 грн (вартість 185 примірників книги по 60 грн кожна) має вчинятися у письмовій формі у відповідності до вимог ч. 1 ст. 208 ЦК України або доводитися іншими письмовими доказами, аудіо-, відеозапису, тощо за ст. 218 ЦК України. Вчинення такого правочину із відповідачами ОСОБА_4 підтверджував лише свідченнями свідків, що забороняється ч. 1 ст. 218 ЦК України. За таких обставин, обов'язок ОСОБА_5, ОСОБА_5 як покупців 185 примірників книги "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_4 не підтверджено.

Норми матеріального права судами застосовано правильно. Порушень процесуального закону не вбачається. Підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Згідно ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 29 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 02 березня 2016 року залишити без змін.