розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_8 - на ухвалу апеляційного суду Волинської області від 19 квітня 2016 року,

У грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 42 741,16 доларів США, що еквівалентно 1 016 812 грн 20 коп. Стягнуто судовий збір в рівних частинах, з урахуванням ухвали Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25 лютого 2016 року, якою виправлено описку в рішенні Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 лютого 2016 року по 7 626 грн 09 з кожного.

Представником ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_8 оскаржено вказане рішення до апеляційного суду Волинської області.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 12 березня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме для доплати судового збору.

21 березня 2016 року представник ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_8 - подав до суду клопотання про зменшення розміру судового збору або звільнення відповідачів від його сплати.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 29 березня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 19 квітня 2016 року апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявникові.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_8, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що касаційна скарга має бути задоволена.

Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив з того, що скаржниками не в повному обсязі сплачений судовий збір.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2015 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення за кредитним договором заборгованості, яка становить 2 995 799 грн 70 коп. та сплатив судовий збір у розмірі 44 937 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Ставка судового збору з 01 вересня 2015 року, відповідно до Закону України "Про судовий збір" (3674-17) , за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У даному випадку відповідачі повинні були сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 49 430 грн 70 коп.

21 березня 2016 року представник ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подав до суду клопотання про зменшення розміру судового збору або звільнення відповідачів від його сплати, посилаючись на те, що відповідачі є безробітними та мають на утриманні трьох дітей (а.с. 169-170).

На підтвердження важкого матеріального становища представником було надано копію посвідчення батьків багатодітної сім'ї, довідку про склад сім'ї та копії трудових книжок відповідачів, з яких вбачається, що останні звільнені з роботи (а. с. 171, 172, 177, 178).

Згідно з п. 1 постанови № 10 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" (v0010740-14) судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) (далі - ЦПК (1618-15) ), Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (3674-17) (далі - Закон № 3674-VI (3674-17) ), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

У п. 29 цієї постанови визначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. З урахуванням вимог статті 11 ЦПК суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону № 3674-VI, з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Проте, покладаючи на відповідачів обов'язок зі сплати судового збору у розмірі 49 430 грн 70 коп., апеляційний суд зазначеного до уваги не взяв та відмовив у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору, позбавляючи відповідачів права на судовий захист.

Отже, доводи, наведені в касаційній скарзі, підлягають перевірці, оскільки судові процедури повинні бути справедливими (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та враховуючи, що відповідачі є батьками трьох дітей та безробітними та безпідставно можуть бути позбавлені конституційного права на апеляційне оскарження рішення суду з урахуванням того, що ними сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 7 579 грн, а тому ухвала суду має бути скасована з передачею справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.