розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2016 року,

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду із указаним позов, у якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 30 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначала, що 12 жовтня 2014 року під час вигулу собаки в с. Гора Бориспільського району Київської області по вул. Щорса відповідачі безпідставно ображали її, її доньку та чоловіка ОСОБА_7, а в подальшому безпідставно спочатку ОСОБА_5, а потім ОСОБА_6 зробили постріли у собаку, яка належала на праві спільної сумісної власності їй та її чоловіку. В результаті вказаних пострілів, собака отримала тілесні ушкодження, від яких померла.

Посилаючись на те, що протиправними діями відповідачів, які виразились у вбивстві собаки, принижені її та членів її родини честі і гідності, знущання, яких вони зазнали, їм завдано моральну шкоду, яку вона оцінювала у 30 000 грн та просила стягнути з відповідачів у солідарному порядку на свою користь.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21 грудня 2015 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення та ухвалу судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судами встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2015 року, яке набрало законної сили 24 вересня 2015 року, з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь власника собаки ОСОБА_7 було стягнуто майнову шкоду в сумі 195 623 грн 80 коп. та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Також встановлено, що позивач ОСОБА_3 брала участь у розгляді вказаної справи, допитувалась як свідок, при цьому своїх вимог щодо відшкодування шкоди, як співвласник вбитої тварини, не пред'явила.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що вищезазначеним рішенням суду в повному обсязі відшкодовано як майнову, так і моральну шкоду, завдану внаслідок вбивства тварини його власнику, а отже, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 відсутні.

При цьому судами зазначено, що ОСОБА_3 не доведено обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх позовних вимог.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками суду судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За приписами ст. ст. 10, 11, 212 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко і відеозаписів, висновків експертів.

Враховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки ОСОБА_3 не надала суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що діями відповідачів було порушено її особисті права та завдано їй моральну шкоду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 грудня 2015 року та ухвали апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2016 року, оскільки судові рішення законні та обґрунтовані, а доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2016 року залишити без змін.