Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Журавель В.І., Хопти С.Ф.,

Черненко В.А., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення безпідставно набутих коштів за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення апеляційного суду Житомирської області від 24 вересня 2015 року,

У червні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що він є клієнтом публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), де на його ім'я відкрито карткові зарплатний рахунок та рахунок для соціальних виплат. 12 липня 2014 року він дізнався, що баланс на картковому зарплатному рахунку збільшився на 3 949 грн 72 грн. Вказану суму коштів він спробував перевести на картковий рахунок для соціальних виплат, але банк заблокував дану операцію. Лише 14 липня 2014 року зазначена сума була перерахована банком та він зміг зняти її у банкоматі. 7, 14, 16, 20 жовтня 2014 року банк безспірно списав вказані кошти із його карткового зарплатного рахунку. Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, оскільки останній не вправі розпоряджатися його заробітною платою, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив на підставі ст. 1212 ЦК України стягнути з банку на його користь 3 922 грн 95 коп.

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 7 серпня 2015 року в позові ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 24 вересня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення. Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_3 безпідставно набуті кошти у розмірі 3 922 грн 95 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив із того, що банк відповідно до п. 1.1.1.63 Умов та Правил правомірно списав із рахунку позивача спірні кошти, так як вони були помилково зараховані банком на рахунок ОСОБА_3 через технічну недоробку комплексів банку по своєчасному блокуванню некоректних транзакцій і не є його коштами.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що Умови овердрафту як форма кредитування Клієнта Банком, визначені п.2.1.6 Умов та Правил надання банківських послуг, що дозволяє здійснювати видаткові операції по Картрахунку понад сум, що є на Картрахунку, не містять підпису позивача, тому банк не мав права списувати спірні грошові кошти з рахунку позивача.

Проте погодитись з такими висновками апеляційного суду не можна.

Судами встановлено, що між ОСОБА_3 та ПАТ КБ "ПриватБанк" шляхом підписання анкети-заяви позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 15 березня 2012 року укладено договір про надання банківських послуг. На підставі вказаної анкети-заяви позивачу видана карта для виплат № НОМЕР_3.

14 липня 2014 року на картковий рахунок № НОМЕР_3 з картки № НОМЕР_1 (термін дії якої припинився 31 серпня 2012 року) відбувся переказ 3 949 грн 72 коп.

Як установлено судами та підтверджено позивачем у судовому засіданні, на картці для соціальних виплат № НОМЕР_2 у нього не було власних коштів (ч. 1 ст. 61 ЦПК України).

На погашення несанкціонованого овердрафту, якому слугувала технічна недоробка комплексів банку по своєчасному блокуванню некоректних транзакцій 7, 14, 16 та 20 жовтня 2014 року ПАТ КБ "ПриватБанк" було списано з карткового рахунку позивача 3 922 грн 95 коп.

Відповідно до чч. 1-3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно із ст. 1071 цього Кодексу банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом

Із позовної заяви вбачається, що ОСОБА_3 був ознайомлений із Умовами та Правилами надання банківських послуг.

Відповідно до пп. 1.1.1.1.63 Умов та Правил надання банківських послуг овердрафт - це короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування. Використання клієнтом грошових коштів понад залишку по рахунку або встановленого банком ліміту овердрафту є несанкціонованим овердрафтом.

Відповідно до пп. 1.2.1.10 Умов та Правил надання банківських послуг у разі помилкового зарахування коштів на картрахунок власник зобов'язаний повернути ці кошти і доручає Банку повернути їх шляхом списання з відповідного картрахунку.

Враховуючи, що позивачем було підтверджено відсутність власних коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1, помилковість зарахування спірних коштів банком на вказаний рахунок та в подальшому їх правомірне списання останнім, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ці кошти не підлягають поверненню позивачу.

Посилання апеляційного суду на правові позиції Верховного Суду України у наведених ним постановах Верховного Суду України є безпідставними, оскільки вони стосуються інших фактичних обставин і правовідносин, зокрема, збільшення строку позовної давності, при якому дійсно має бути погодження клієнта банка (ст. 259 ЦК України).

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та надавши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. ст. 212- 215 ЦПК України.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України суд касаційної інстанції, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно з законом, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити.

Рішення апеляційного суду Житомирської області від 24 вересня 2015 року скасувати, рішення Малинського районного суду Житомирської області від 7 серпня 2015 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.