розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" до ОСОБА_6 про відшкодування збитків, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" на рішення Індустріального районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2016 року,

У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - ПАТ "Дніпрообленерго") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6про стягнення завданої шкоди на суму 10 917,41 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 22 грудня 2012 року при перевірці споживання електричної енергії відповідачем за адресою: АДРЕСА_1, контролерами структурної одиниці Дніпропетровських міських електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Дніпрообленерго" (далі - Дніпровські МЕМ ПАТ "Дніпрообленерго") був виявлений факт порушення "Правил користування електричною енергією для населення" (1357-99-п) побутовим споживачем ОСОБА_6, та позивачу завдано матеріальну шкоду.

Рішенням Індустріального районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" просить скасувати вказані судові рішення у справі та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з недоведеності позовних вимог, зокрема, того, що позивачем на підтвердження позовних вимог надано лише акт НОМЕР_1 про порушення, складений 22 грудня 2012 року, який не є належним та допустимим доказом.

Проте з такими висновками судів повністю погодитися не можна виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 22 грудня 2012 року контролерами структурної одиниці Дніпропетровських міських електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Дніпрообленерго" було проведено перевірку споживання електричної енергії у квартирі АДРЕСА_1, якою було виявлено порушення п. 48 Правил користування електричною енергією для населення (1357-99-п) та за результатами якої було складено акт Н за НОМЕР_1 про порушення (а.с. 8). Акт було складено в присутності ОСОБА_9, яка від підпису відмовилась.

Відповідно до протоколу № 121/08 засідання комісії 4 РЕМ з розгляду актів про порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення (1357-99-п) від 10 січня 2013 року прийнято рішення провести нарахування обсягу та вартості не облікованої електроенергії згідно з п. 3.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією від 04 травня 2006 року за № 562 (z0782-06) , зі змінами від 14 жовтня 2010 року (z1417-10) , за період з 10 жовтня 2011 року до 22 грудня 2012 року в розмірі 10 917,41 грн. (а.с. 6).

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику", якою встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення правил користування електричною енергією та інше.

Відповідно до п. 11 Правил користування електричною енергією для населення (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , відповідальність за збереження приладів обліку, встановлених у квартирі, на інших об'єктах споживача, та пломб на них несе споживач.

Згідно з п. 42 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача.

Відповідно до п. 48 Правил споживач несе відповідальність згідно із законодавством, зокрема, за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Розмір відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення правил користування електричною енергією, обчислюється відповідно до Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення (далі - Методика), затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 листопада 1999 року № 1416 (z0919-99) .

Згідно із пп. 2, 4, 5 Методики вона застосовується у випадку виявлення порушень, зазначених п. 48 Правил у частині: безоблікового споживання електричної енергії без дозволу енергопостачальника, самовільного підключення до мереж енергопостачальника; пошкодження приладу обліку, зриву пломби та дій споживача, які призводять до заниження показів приладу обліку. Розмір збитків, завданих енергопостачальнику, розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення, який укладається відповідно до п. 53 Правил. Розрахунок завданих енергопостачальнику збитків здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показів приладу обліку чи його технічної перевірки до дня усунення порушення (зокрема у разі виявлення представником енергопостачальника прихованої електропроводки, пристрою, що занижує покази приладу обліку, кількість днів обчислюється з дня останньої технічної перевірки і до дня усунення порушення, але не більше терміну позовної давності); за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків.

Пунктом 53 Правил визначено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.

Акт є належним та допустимим доказом на підтвердження порушення відповідачем Правил користування електричною енергією для населення (1357-99-п) , відповідач не заперечував проти висновків вказаних в Акті, не оскаржив його в установленому порядку.

Суд першої інстанції в порушення ст.ст. 212- 215 ЦПК України належним чином не визначився з характером спірних правовідносин, не встановив фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для її вирішення, не надав належної оцінки наданим сторонами доказам у їх сукупності та дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення з відповідача збитків, завданих позивачеві внаслідок порушення Правил користування електричною енергією (1357-99-п) , суд першої інстанції лише зауважив, що належних доказів порушення таких Правил позивачем не надано, крім акта за НОМЕР_1 про порушення, не зрозуміло на підставі яких тарифів здійснено розрахунок спричинених збитків, що перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, залишивши поза увагою вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України, якими передбачено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд, погодився з висновками суду першої інстанції та зауважив, що відповідач є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1, як власник згаданої квартири, проте на момент складання акта, останній у цій квартирі не проживав та прописаний не був. При цьому апеляційним судом було залишено поза увагою, що за положеннями ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, також суд не звернув уваги на те, що акт Н за НОМЕР_1 про порушення (а.с. 8) не оскаржувався та не був скасований, тобто є чинним.

Судом апеляційної інстанції залишено поза увагою ту обставину, що сам факт порушення умов самовільного підключення проводів до електромереж поза приладом обліку є порушенням п. 48 Правил, який передбачає відповідальність споживача за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, а п. 42 Правил зобов'язує споживача електричної енергії дотримуватися вимог нормативно - технічних документів та договору про користування електричною енергією, забезпечувати належний технічний стан і безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору і цих Правил, узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, тобто саме відповідач як власник квартири, де було зафіксовано порушення повинен нести відповідальність за таке порушення.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій невірно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.