розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс", ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Некрасова НаталіяАнатоліївна, про визнання договору іпотеки недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23 березня 2016 року,

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із даним позовом, в обґрунтування якого вказала, що від її імені договір іпотеки було підписано ОСОБА_5 на підставі нотаріальної довіреності.

ОСОБА_5 уклав від її імені договір іпотеки саме на забезпечення своїх зобов'язань за кредитним договором, що є прямим порушенням ч. 3 ст. 238 ЦК України.

Також, п. п. 3.1.7, 5.4.1. договору іпотеки передбачає її додаткову відповідальність за рахунок іншого, а ні ж предмет іпотеки, майна, що є порушенням ч. 1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку".

Позивач зазначає, що вона особисто не подавала нотаріальну заяву про згоду на укладання договору іпотеки в частині квартири, що їй належить, тому цей договір підлягає визнанню недійсним в повному обсязі.

У зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом та просила визнати недійсними п. 3.1.7 та п. 5.4.1 договору іпотеки, посвідченого 13 листопада 2006 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Некрасовою Н.А., зареєстрованого в реєстрі за № 2928, визнати недійсним договір іпотеки, посвідчений 13 листопада 2006 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Некрасовою Н.А., зареєстрований в реєстрі за № 2928.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23 березня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс", ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Некрасова Наталія Анатоліївна, про визнання договору іпотеки недійсним задоволено частково.

Визнано недійсними п. п. 3.1.7. п. 3 та п. п. 5.4.1. п. 5 договору іпотеки від 13.11.2006 р., посвідченого 13.11.2006 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Некрасовою Наталією Анатоліївною, зареєстрованого в реєстрі за № 2928, в частині покладання на іпотекодавців збільшеного обсягу відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання, ніж той, що передбачений ч. 1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" від 05 червня 2003 року № 898.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що п. п. 3.1.7. п. 3, п. п. 5.4.1. п. 5 договору іпотеки від 13 листопада 2006 року встановлюють для іпотекодавців збільшений обсяг відповідальності, ніж той, що встановлений в ч. 1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" від 05 червня 2003 року № 898, а тому в цій частині суперечать Закону України "Про іпотеку" від 05 червня 2003 року № 898-IV (898-15) .

Відмовляючи у задоволенні позову в частині порушення договором вимог ч. 4 ст. 369 ЦК України, суди виходили з того, що ОСОБА_4 (до шлюбу - ОСОБА_4) на підставі нотаріальної довіреності прямо уповноважила ОСОБА_5 на укладення договору іпотеки за рахунок належної їй частки спільного сумісного майна - квартири АДРЕСА_1, що не вимагало від неї передбаченої Законом України "Про іпотеку" (898-15) додаткової письмової згоди на укладення спірного договору іпотеки.

Оскільки під час укладення спірного договору іпотеки вищевказані вимоги ч. 4 ст. 369 ЦК України були додержані, то у даному випадку діють передбачені у ч. 2 ст. 238 ЦК України винятки із загального правила про заборону представнику вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах, що виключає підстави для застосування загальних положень ст. ст. 203, 215 ЦПК України про недійсність правочину.

Доводи касаційної скарги про те, що ч. 2 ст. 238 ЦК України є імперативною нормою, ОСОБА_5 діяв у своїх інтересах від імені особи, яку представляє, а також про те, що вона не надавала згоди на передачу квартири в іпотеку спростовуються встановленими у справі обставинами.

Так, судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_4 видана довіреність, оформлена нотаріально, якою вона уповноважила ОСОБА_5 укласти від її імені, як від імені майнового поручителя, договір іпотеки з будь-яким банком на його розсуд щодо належної їй частини квартири АДРЕСА_1, за ціною та на умовах на його розсуд в забезпечення його зобов'язань за кредитним договором з банком. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Арестович-Корнійчук О.М., зареєстрована в реєстрі за № 2301.

13 листопада 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" (далі - ВАТ "Кредобанк") та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № Ф2008/11 - 06 (А 020088), за умовами якого банк видає позичальнику кредит в сумі 20 000,00 доларів США на строк до 01 листопада 2011 року, на поточні потреби.

Пунктом 6.1. кредитного договору № Ф 2008/11-06 (А 020088) передбачено, що виконання зобов'язань за цим договором забезпечується способами, що обумовлені в цьому договорі та/або договорах забезпечення, зокрема іпотекою нерухомості: двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У той же день між ВАТ "Кредобанк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_5 (боржник), який діяв за себе особисто та від імені ОСОБА_4, на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Арестович-Корнійчук О.М. 30 жовтня 2006 року за реєстром за № 2301 (майновий поручитель), та ОСОБА_6 (іпотекодавець) був укладений договір іпотеки, який забезпечує виконання зобов'язань іпотекодавців та вимог іпотекодержателя за кредитним договором № Ф 2008/11-06 (А 020088) від 13 листопада 2006 року, укладений між ОСОБА_5 та іпотекодержателем, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі ("основне зобов'язання").

Згідно з пп. 1.3 п. 1 договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно: двокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 55,1 кв. м, житловою площею 29,3 кв. м та належить іпотекодавцям на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданим Виконавчим комітетом Харківської міської ради, Головним управлінням економіки та комунального майна Управління комунального майна та приватизації, відділом приватизації житлового фонду 02 жовтня 2006 року, реєстраційний номер № 1-06-265360 Ш, зареєстрованим у КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 12397039 від 06 листопада 2006 року, реєстраційний номер 16624939; номер запису: П-1-45981 в книзі 1.

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 14 квітня 2007 року серія 1-БК ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрували шлюб 14 квітня 2007 року. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4.

Приватний нотаріус Некрасова Н.А. повідомила що 13 листопада 2006 року вона посвідчила договір іпотеки між ВАТ "Кредобанк" та ОСОБА_6, ОСОБА_5, який діяв особисто за себе та від імені ОСОБА_4, на підставі її довіреності. У зв'язку з відсутністю однієї співвласниці, нею була прийнята для цього від неї нотаріально посвідчена довіреність, за якою діяв від її імені ОСОБА_5

Оскільки предмет іпотеки - вказана квартира, як правильно встановив суд, належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, то відповідно до ч. 4 ст. 369 ЦК України правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23 березня 2016 року залишити без змін.