розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про стягнення належної спадкодавцеві суми пенсії, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 14 вересня 2015 року,

У квітні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 і після його смерті відкрилася спадщина на його майно, яку відповідно до ст. 1268 ЦК України прийняв позивач у строк, передбачений ст. 1270 ЦК України.

Під час визначення обсягу спадщини стало відомо, що померлий недоотримав пенсію у розмірі 43 826 грн 96 коп.

Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області (далі - УПФУ в м. Білій Церкві Київської області) відмовило у виплаті позивачу вказаної пенсії, у зв'язку з чим ОСОБА_6 звернувся до суду з даним позовом та з урахуванням уточнення до позову просив суд стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену пенсію, яка входить до складу спадщини, в розмірі 42 740 грн 99 коп.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14 вересня 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено.

Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області на користь ОСОБА_6 нараховану ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, нараховану, але не виплачену пенсію, яка входить до складу спадщини в розмірі 42 740 грн 99 коп.

У касаційній скарзі УПФУ в м. Білій Церкві Київської області просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2011 року у справі № 2-а-15104/11 УПФУ в м. Білій Церкві Київської області було зобов'язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_7 на підставі ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених та отриманих сум.

На виконання зазначеної постанови та постанови державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 11 лютого 2011 року № 24485831 розпорядженням від 01 березня 2011 року № 803933 було проведено перерахунок. Кошти за перерахунком в загальній сумі 42 740,99 грн нараховано ОСОБА_7 до виплати.

Позивач є спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7, а тому відповідач порушив права ОСОБА_6 на отримання пенсії сина.

Проте з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій повністю погодитися не можна виходячи з наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, сума у розмірі 43 826,96 грн була нарахована спадкодавцю ОСОБА_7 згідно з постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 10 січня 2011 року у справі № 2-а-15104/11, згідно з якою УПФУ в м. Білій Церкві Київської області було зобов'язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_7 згідно зі ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених і отриманих ним сум.

УПФУ у м. Білій Церкві Київської області цю постанову суду виконало в частині перерахунку та нарахувало ОСОБА_7 до виплати 43 826,96 грн.

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим ІНФОРМАЦІЯ_1 відділом РАЦС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що складено відповідний актовий запис за № 421.

Позивач є спадкоємцем першої черги майна померлого ОСОБА_7

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 09 грудня 2014 року, виданим державним нотаріусом першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області, зареєстрованим в реєстрі за № 2-2500, спадкоємцем зазначеного в ньому майна ОСОБА_7, 1985 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є його батько ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків за ДРФО НОМЕР_2.

Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з недоодержаної пенсії в УПФУ у м. Білій Церкві Київської області, що відповідно до довідки, наданої УПФУ у м. Білій Церкві 20 жовтня 2011 за № 14554/09, становить 43 826,96 грн, тобто вартість спадкового майна, на яке видане це свідоцтво, 43 826,96 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у ч. 2 ст. 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Однак суди, порушивши вимоги ч. 4 ст. 10, ст. 57 ЦПК України, не з'ясували всіх фактичних обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору: якими доказами підтверджується проведення перерахунку та нарахування пенсійним фондом ОСОБА_7 недоотриманої пенсії у сумі 43 826,96 грн, на підставі якого документу видано свідоцтво про право на спадщину на суму 43 826,96 грн, а також належним чином не перевірили доводів відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_6 недоотриманої пенсії у розмірі 1 085,97 грн, не надали належної оцінки всім наявним у матеріалах справи доказам, зокрема, протоколу індивідуального перерахунку ОСОБА_7 від 03 березня 2011 року на суму 42 740,99 грн, протоколу від 17 січня 2012 року про виплату ОСОБА_6 недоодержаної пенсії ОСОБА_7 та дійшли передчасного висновку про задоволення позову.

Таким чином, оскільки суди не встановили фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 14 вересня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.