головуючого Дьоміної О.О., суддів: Леванчука А.О., Маляренка А.В., Савченко В.О., Ступак О.В., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення боргу за договором позики, звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права власності на нежитлові приміщення, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2015 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 21 березня 2016 року,

У серпні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 3 серпня 2012 року між ним та ОСОБА_7 було укладено договір позики грошових коштів на суму, еквівалентну 366 000 доларів США, про що останній склав розписку. Строк повернення позики сторони обумовили до 3 серпня 2013 року.

На виконання ОСОБА_7 як позичальником умов вищезазначеного договору 3 серпня 2012 року між ним, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 було укладено договір іпотеки, предметом якого є належні на праві власності іпотекодавцю ОСОБА_8 нежитлові приміщення підвалу № № І, ІІ, ІІа, ІІб, ІІІ, ІІІа, ІІІб, ІV, ІVа, Vа, Vб, ХLVІІ, ХLVІІа у житловому будинку літ. А-6, загальною площею 140 кв. м, які розташовані у АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 померла. Після її смерті спадщину прийняли її сини: ОСОБА_7 та ОСОБА_9 і за договором про поділ спадщини від 6 вересня 2013 року, укладеного між спадкоємцями, до ОСОБА_7 перейшли права на указані вище нежитлові приміщення підвалу.

Посилаючись на те, що у визначений строк суму позики боржником повернуто не було, ОСОБА_6, уточнивши свої позовні вимоги, просив стягнути з ОСОБА_7 на свою користь 7 952 595 грн 90 коп. основного боргу та 410 484 грн 68 коп. 3 % річних, що становить 8 363 080 грн 58 коп. з вирахуванням вартості предмета іпотеки у розмірі 4 654 489 грн, а всього боргу у розмірі 3 708 591 грн 58 коп. В рахунок погашення боргу просив звернути стягнення на предмет іпотеки та визнати за ним право власності на нежитлові приміщення підвалу № № І, ІІ, ІІа, ІІб, ІІІ, ІІІа, ІІІб, ІV, ІVа, Vа, Vб, ХLVІІ, ХLVІІа у житловому будинку літ. А-6, загальною площею 140 кв. м, що розташовані у АДРЕСА_1.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2015 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 суму боргу за договором позики від 3 серпня 2012 року у сумі 3 708 591 грн 58 коп., яка не задоволена вимогами за рахунок іпотеки, та судові витрати у сумі 7 400 грн.

В рахунок погашення боргу за договором позики від 3 серпня 2012 року, сума якого становить на момент ухвалення судового рішення 8 363 080 грн 58 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки (право на яке в порядку спадкування належить ОСОБА_7), а саме: нежитлові приміщення підвалу № № І, ІІ, ІІа, ІІб, ІІІ, ІІІа, ІІІб, ІV, ІVа, Vа, Vб, ХLVІІ, ХLVІІа у житловому будинку літ. А-6, загальною площею 140 кв. м, які розташовані у АДРЕСА_1, загальною вартістю 4 654 489 грн, визнано за іпотекодержателем ОСОБА_6 право власності на указані нежитлові приміщення у порядку задоволення вимог за рахунок іпотеки. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволенні позову до ОСОБА_8 відмовлено у зв'язку зі смертю.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 21 березня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення у справі про часткове задоволення позову ОСОБА_6 В рахунок погашення заборгованості за договором позики від 3 серпня 2012 року у сумі 8 294 225 грн 04 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки (право на яке належить в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_7), а саме: нежитлові приміщення підвалу № № І, ІІ, ІІа, ІІб, ІІІ, ІІІа, ІІІб, ІV, ІVа, Vа, Vб, ХLVІІ, ХLVІІа у житловому будинку літ. А-6, загальною площею 140 кв. м, які розташовані у АДРЕСА_1, загальною вартістю 4 654 489 грн, шляхом визнання за ОСОБА_6 права власності на указані нежитлові приміщення. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 залишок суми боргу за договором позики від 3 серпня 2012 року у сумі 3 639 736 грн 04 коп., яка не задоволена вимогами за рахунок іпотеки, і судовий збір у сумі 7 400 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6, апеляційний суд правильно виходив із встановлених у справі обставин, які свідчать про те, що 3 серпня 2012 року ОСОБА_7 взяв у борг у ОСОБА_6 суму, еквівалентну 366 000 доларів США, про що склав розписку (а. с. 3). Позичальником також зазначено про отримання зазначеної суми у повному обсязі, у зв'язку з чим він зобов'язався повернути її у строк до 3 серпня 2013 року.

3 серпня 2012 року між ОСОБА_8 як іпотекодавцем та ОСОБА_6 як іпотекодержателем було укладено договір іпотеки, предметом якого є належні на праві власності іпотекодавцю нежитлові приміщення підвалу № № І, ІІ, ІІа, ІІб, ІІІ, ІІІа, ІІІб, ІV, ІVа, Vа, Vб, ХLVІІ, ХLVІІа у житловому будинку літ. А-6, загальною площею 140 кв. м, які розташовані у АДРЕСА_1 (а. с. 4-6). Цим договором забезпечувалося виконання зобов'язаньОСОБА_7 за договором позики.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 померла.

Після її смерті спадщину прийняли її сини: ОСОБА_7 та ОСОБА_9 За договором про поділ спадщини, укладеним 6 вересня 2013 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_7, до останнього, крім іншого, перейшли права на нежитлові приміщення підвалу № № І, ІІ, ІІа, ІІб, ІІІ, ІІІа, ІІІб, ІV, ІVа, Vа, Vб, ХLVІІ, ХLVІІа у житловому будинку літ. А-6, загальною площею 140 кв. м, які розташовані у АДРЕСА_1 (а. с. 145-147).

Судом також встановлено, що ОСОБА_7 повернув позивачу 12 000 доларів США в рахунок повернення боргу. Решту суми позики у вказаний строк повернуто не було.

Згідно зі ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 33 Закону Україну від 5 червня 2004 року № 898-ІV "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 37 Закону Україну "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Вирішуючи справу, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки ОСОБА_7 прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_8 протягом строку, встановленого законом, то спірні нежитлові приміщення належать йому з дня відкриття спадщини, у зв'язку з чим до нього перейшли обов'язки за іпотечним договором та залишились обов'язки за договором позики. Разом із цим суд дійшов правильного висновку щодо відрахування від суми боргу за розпискою від 3 серпня 2012 року у розмірі 366 000 доларів США суми 12 000 доларів США, що була повернута позивачу ОСОБА_7 Таким чином, суд встановив, що сума заборгованості відповідача за договором позики від 3 серпня 2012 року становить 8 294 225 грн 04 коп. У зв'язку з цим суд вирішив питання про звернення стягнення на предмет іпотеки загальною вартістю 4 654 489 грн шляхом визнання за позивачем права власності на нього, а також стягнення у судовому порядку решти заборгованості у сумі 3 639 736 грн 04 коп., яка не задоволена вимогами за рахунок іпотеки.

Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає вимогам закону та правовим позиціям Верховного Суду України, викладеним у постановах від 8 квітня 2015 року у справі № 6-33цс15 та 17 лютого 2016 року у справі № 6-31цс16.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими й правильність вищезазначених висновків суду не спростовують.