розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні, Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, треті особи: приватний нотаріус Єдігаров Ельвір Михайлович, ОСОБА_6, про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних зборів, акта державного виконавця про проведення аукціону з реалізації майна, визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 23 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 14 квітня 2016 року,

У червні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, вимоги якого під час розгляду справи уточнила, та остаточно просила визнати недійсними електронні торги, проведені 25 травня 2015 року Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (далі - ДП "Інформаційний центр" МЮ України), із реалізації ј частини квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3; визнати недійсним протокол від 25 травня 2015 року № 83294 проведення електронних торгів із реалізації ј частини зазначеної квартири; визнати недійсним акт державного виконавця про проведення аукціону з реалізації майна від 29 травня 2015 року - ј частини зазначеної квартири; визнати недійсним та скасувати свідоцтво № 360 про придбання нерухомого майна з електронних торгів, видане 02 червня 2015 року приватним нотаріусом Єдігаровим Е.М., про придбання ОСОБА_4 ј частини цієї квартири.

Свої вимоги ОСОБА_3 обґрунтовувала тим, що під час проведення виконавчих дій із виконання виконавчого листа № 666/2111/13, виданого 11 липня 2013 року Дніпровським районним судом м. Херсона, про стягнення з неї на користь ОСОБА_6 боргу в сумі 10 130 грн 25 коп., 25 травня 2015 року проведено електронні торги з реалізації належної їй ј частини квартири АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що електронні торги проведено з порушенням норм чинного законодавства, правил проведення електронних торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5 (z0427-14) , оскільки заочні рішення, на підставі яких спірне майно реалізувалося з електронних торгів, на момент передачі майна на торги були скасовані, позивач остаточно просила: визнати недійсними електронні торги, проведені 25 травня 2015 року ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, з реалізації ј частини згаданої квартири.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 23 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 14 квітня 2016 року, позов задоволено частково.

Визнано недійсними електронні торги, проведені 25 травня 2015 року ДП "Інформаційний центр" МЮ України, із реалізації ј частини квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3

Визнано недійсним протокол від 25 травня 2015 року № 83294 проведення електронних торгів із реалізації ј частини квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3

Визнано недійним акт державного виконавця про проведення аукціону з реалізації майна від 29 травня 2015 року - ј частини квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3

Визнано недійсним свідоцтво № 360 про придбання нерухомого майна з електронних торгів, видане 02 червня 2015 року приватним нотаріусом Єдігаровим Е.М., про придбання ОСОБА_4 ј частини квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 15 ЦК України та ст. 3 ЦПК України.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зміст ухвали суду апеляційної інстанції передбачено в ст. 315 ЦПК України, в якій, зокрема, зазначаються узагальнені доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі; встановлені судом першої інстанції обставини; мотиви, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими він керувався; у разі відхилення апеляційної скарги зазначаються мотиви її відхилення.

Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають наведеним нормам процесуального права, є законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 1 розділу 5 Тимчасового положення (z0427-14) реалізація майна здійснюється шляхом проведення Організатором електронних торгів.

Згідно з пунктами 3, 4 розділу 3 Тимчасового положення (z0427-14) організатор проводить електронні торги протягом тридцяти календарних днів з дати внесення інформації про лот у Систему.

За змістом ч. 5 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" уцінка майна, яке не було реалізоване, проводиться державним виконавцем в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися.

Відповідно до пунктів 1, 5 розділу 8 Тимчасового положення (z0427-14) , у разі якщо електронні торги не відбулися, нереалізоване майно (лот) яке виставлялося на електронні торги, підлягає уцінці (повторній оцінці).

Повторні електронні торги проводяться у місячний строк з дня проведення уцінки (повторної уцінки) майна згідно з вимогами, визначеними цим порядком.

Судом установлено, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 19 червня 2013 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 витрати на утримання рухомого майна у розмірі 10 130 грн 25 коп.

На виконання зазначеного рішення 11 липня 2013 року місцевим судом видано виконавчий лист № 666/2111/13, а 09 серпня 2013 року державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Під час проведення виконавчих дій із виконання судового рішення 29 травня 2014 року державним виконавцем складено акт опису й арешту ј частини квартири АДРЕСА_1, належної на праві власності ОСОБА_3, а 17 червня 2014 року призначено суб'єкта оціночної діяльності для визначення ринкової вартості описаного арештованого нерухомого майна.

Так, згідно з висновком ПП "Профіт" від 21 жовтня 2014 року вартість ј частини квартири АДРЕСА_1 складає 71 415 грн.

03 грудня 2014 року спірну частину нерухомого майна передано на реалізацію.

Перші електронні торги з реалізації спірної частини нерухомого майна призначено на 12 січня 2015 року, проте у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів вони не відбулися, у результаті чого державним виконавцем 16 січня 2015 року проведено уцінку майна боржника.

17 лютого 2015 року у зв'язку з відмовою учасника торгів від сплати належної грошової суми за частину спірної квартири, електронні торги повторно не відбулися, а 22 квітня 2015 року проведено повторну уцінку майна, після чого на торгах від 25 травня 2015 року зазначене нерухоме майно було реалізовано.

Також установлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 02 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 03 березня 2015 року, скасовано заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 19 червня 2013 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 витрат на утримання майна у розмірі 10 130 грн 25 коп. відмовлено.

За таких обставин та з підстав, передбачених зазначеними нормами матеріального права, правильним є висновок суду першої інстанції, із яким погодився й апеляційний суд, що електронні торги від 25 травня 2015 року, на яких реалізовано належну ОСОБА_3 ј частини квартири, проведено із порушенням визначених законом строків для проведення електронних торгів, чим порушено установлений законом порядок реалізації арештованого майна.

Крім того, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 1 розділу 2 Тимчасового положення (z0427-14) реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на 25 травня 2015 року).

Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) .

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Тобто на момент проведення торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об'єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним, після закінчення цього строку звіт втрачає чинність і оцінка проводиться повторно.

Отже, виходячи з правового аналізу зазначених норм, необхідно дійти висновку про те, що звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення торгів пройшло не більше шести місяців. Після закінчення цього строку обов'язковою умовою призначення і проведення торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 24 грудня 2014 року у справі № 6-205цс14 та від 28 січня 2015 року у справі № 6-227цс14, яка згідно із ст. 360-7 ЦПК Українимає враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи викладене та з урахуванням того, що електронні торги, на яких реалізовано належну ОСОБА_3 ј частини квартири АДРЕСА_1, відбулися 25 травня 2016 року, тобто більше ніж через шість місяців з моменту підписання звіту про оцінку майна, що суперечить нормам чинного законодавства, повторна оцінка спірної частини квартири не проводилась, тому суд дійшов обґрунтованого висновку про порушення установлених законодавством правил та порядку реалізації майна на електронних торгах, визначених п. 1 розділу 2 Тимчасового положення (z0427-14) та ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалюючи рішення у справі, суд повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку згідно з положеннями статей 10, 60, 212 ЦПК України, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 213, 214 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд із дотриманням вимог статей 303, 304 ЦПК України перевірив доводи апеляційної скарги та спростував їх відповідними висновками, у результаті чого постановив законну й обґрунтовану ухвалу, яка відповідає вимогам ст. 315 ЦПК України.

Зокрема, із посиланням на ч. 7 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою у разі, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється; у такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, апеляційний суд правильно виходив із того, що під час розгляду справи до суду не надано належних та допустимих доказів згідно з вимогами статей 58, 59 ЦПК України щодо наявності у позивача іншого, ніж спірне нерухоме майно, житла.

Разом із тим апеляційний суд в ухвалі зазначив, що в судовому засіданні суду апеляційної інстанції державний виконавець не зміг надати пояснень, чи вживалися заходи щодо виконання рішення суду за рахунок іншого майна боржника, а також чи вчинялись виконавчі дії зі стягнення суми заборгованості й з боржника ОСОБА_7 за зазначеним рішенням суду.

Апеляційний суд обґрунтовано відхилив доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що на виконанні у ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні перебувало зведене виконавче провадження про стягнення коштів з ОСОБА_3, в межах якого проводилась реалізація об'єкта нерухомості, оскільки ці доводи не підтверджені жодним доказом, крім того, як зазначив суд, вони спростовуються актом державного виконавця про проведення електронних торгів від 29 травня 2015 року, в якому зазначено, що виконавчі дії із реалізації належного ОСОБА_3 нерухомого майна проведені за виконавчим листом № 666/2111/13, виданим 11 липня 2013 року.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд на підставі наявних у справі доказів правильно установив, що 06 березня 2015 року державний виконавець був письмово повідомлений про скасування заочного рішення суду від 19 червня 2013 року та йому надано копію зазначеного судового рішення від 02 лютого 2015 року.

Однак виконавчі дії, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", щодо закінчення виконавчого провадження у разі скасування рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, державним виконавцем не вчинялися; організатор електронних торгів про скасування рішення належним чином не був повідомлений, а отже не були проведені дії, передбачені розділом Х Тимчасового положення (z0427-14) , із зупинення електронних торгів.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що під час проведення електронних торгів порушено встановлені законом правила проведення торгів, визначені Тимчасовим положенням, ЦК України (435-15) та Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , що є підставою для визнання їх недійсними.

Наведені в касаційній скарзі доводи на правильність висновків судів не впливають, зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи у касаційному порядку не передбачено.

Зазначене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а ухвалені у справі судові рішення - залишенню без змін з підстав, передбачених ст. 337 ЦПК України.