головуючого Луспеника Д.Д., суддів: Гулька Б.І., Хопти С.Ф., Черненко В.А., Штелик С.П., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "Юрія-Фарм" про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за затримку виконання рішення про поновлення на роботі та за затримку розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди, захист трудових прав за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2015 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 26 листопада 2015 року,

У травні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Юрія-Фарм" (далі - ТОВ "Юрія-Фарм") про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за затримку виконання рішення про поновлення на роботі та за затримку розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди, захист трудових прав.

Зазначав, що він працював у ТОВ "Юрія-Фарм" на посаді майстра дільниці бракеражу та пакування виробничого департаменту. Наказами керівника підприємства № ЮФ000041-ОС та № ЮФ/090-ОД його звільнено з роботи за систематичне невиконання трудових обов'язків. Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 02 листопада 2012 року його поновлено на посаді майстра дільниці бракеражу та пакування виробничого департаменту ТОВ "Юрія-Фарм", стягнуто заборгованість із заробітної плати за листопад-грудень 2011 року, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 29 грудня 2011 року по 02 листопада 2012 року та відшкодування моральної шкоди. Фактично його поновлено на роботі із видачею відповідного наказу 06 квітня 2015 року. Рішеннями Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 лютого 2013 року, 05 червня 2013 року, 15 травня 2014 року, 23 жовтня 2014 року, 24 лютого 2015 року та від 24 березня 2015 року на його користь із відповідача стягнуто середній заробіток за затримку виконання рішення про поновлення на роботі за загальний період із 05 листопада 2012 року по 28 лютого 2015 року.

Посилаючись на те, що затримка виконання рішення про поновлення його на роботі мала місце до 06 квітня 2015 року, та уточнивши вимоги, позивач просив стягнути із ТОВ "Юрія-Фарм" на його користь середній заробіток за затримку виконання рішення про поновлення на роботі за період із 01 березня 2015 року по 03 квітня 2015 року у розмірі 9 145 грн 68 коп.

Також ОСОБА_6 зазначав, що 10 квітня 2015 року його звільнено з підприємства за угодою сторін, між тим при звільненні не було виплачено у повному обсязі заробітну плату за період із 06 квітня по 10 квітня 2015 року, сума недоплати якої становить 1 279 грн 40 коп. Неналежність розрахунку при звільненні покладає на роботодавця відповідальність за ст. 117 КЗпП України щодо виплати середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, сума якого за період із 14 квітня 2015 року по 14 серпня 2015 року становить 33 773 грн 88 коп. Посилаючись на порушення відповідачем положень ст. 116 КЗпП України щодо своєчасного та повного розрахунку при звільненні, ОСОБА_6 просив стягнути вказані суми на його користь. Крім того, просив відшкодувати завдану у зв'язку з цим моральну шкоду у розмірі 25 000 грн та зобов'язати ТОВ "Юрія-Фарм" видати йому довідку про розмір заробітної плати за період із жовтня 2014 року по квітень 2015 року.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2015 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто із ТОВ "Юрія-Фарм" на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період із 01 березня 2015 року по 03 квітня 2015 року у розмірі 9 145 грн 68 коп, яка визначена без утримання прибуткового податку з громадян та інших обов'язкових платежів, заробітну плату у розмірі 1 279 грн 40 коп та 1 000 грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Додатковим рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 вересня 2015 року доповнено рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2015 року, резолютивну частину рішення доповнено абзацом про зобов'язання ТОВ "Юрія-Фарм" видати ОСОБА_6 довідку про розмір його заробітної плати за період із жовтня 2014 року по квітень 2015 року.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 26 листопада 2015 року рішення суду першої інстанції змінено, виключено із рішення суду першої інстанції стягнення із ТОВ "Юрія-Фарм" на користь ОСОБА_6 1 279 грн 40 коп недоплаченої заробітної плати. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати судові рішення у частині вирішення позову про стягнення заборгованості із заробітної плати й середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, в цій частині справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 працював у ТОВ "Юрія-Фарм" на посаді майстра дільниці бракеражу та пакування виробничого департаменту. Наказами керівника підприємства № ЮФ000041-ОС та № ЮФ/090-ОД від 27 грудня 2011 року його звільнено з роботи за систематичне невиконання трудових обов'язків.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 02 листопада 2012 року ОСОБА_6 поновлено на посаді майстра дільниці бракеражу та пакування виробничого департаменту ТОВ "Юрія-Фарм", стягнуто заборгованість із заробітної плати за листопад-грудень 2011 року, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 29 грудня 2011 року по 02 листопада 2012 року та відшкодування моральної шкоди. Фактично ОСОБА_6 поновлено на роботі із видачею відповідного наказу 06 квітня 2015 року.

Рішеннями Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 лютого 2013 року, 05 червня 2013 року, 15 травня 2014 року, 23 жовтня 2014 року, 24 лютого 2015 року та від 24 березня 2015 року на його користь із відповідача стягнуто середній заробіток за затримку виконання рішення про поновлення на роботі за загальний період із 05 листопада 2012 року по 28 лютого 2015 року. Вказаними судовими рішеннями встановлено, що середній заробіток ОСОБА_6 на момент звільнення становив 8 443 грн 46 коп.

10 квітня 2015 року ОСОБА_6 звільнено із роботи за угодою сторін. В цей день з ним проведено розрахунок та виплачено 1 302 грн 95 коп., із яких: 523 грн 81 коп. - заробітна плата за період із 06 квітня по 10 квітня 2015 року, 207 грн 14 коп. - атестаційна надбавка, 78 грн 94 коп. - індексація заробітної плати за квітень 2015 року, 809 грн 89 коп. - компенсація невикористаної відпустки за квітень 2015 року.

Позивач не погодився із розміром виплачених у день звільнення сум та зазначав, що для обрахунку належної йому за період із 06 квітня по 10 квітня 2015 року заробітної плати необхідно виходити із середнього заробітку (8 443 грн 46 коп.), що встановлений судами у попередніх справах.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП України).

Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" (108/95-ВР) та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом ст. 24 Закону України "Про оплату праці", виплата заробітної плати здійснюється за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 97 КЗпП України, конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

У відповідності до наведених вимог закону ОСОБА_6 виплачено заробітну плату за відпрацьований час із 06 по 10 квітня 2015 року згідно штатного розпису, що діє на підприємстві. Середній заробіток позивача у розмірі 8 443 грн 46 коп., що встановлений судами у попередніх справах при оплаті вимушеного прогулуза затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі, є середнім значенням заробітної плати за два місяці перед звільненням ОСОБА_6 (згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (100-95-п) ), тобто не є посадовим окладом працівника.

Враховуючи те, що у день звільнення із ОСОБА_6 проведено розрахунок, відсутні підстави для покладення на роботодавця відповідальності за ст. 117 КЗпП України.

При вирішенні справи у частині вимог про стягнення заборгованості із заробітної плати й середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні судами правильно застосовано норми матеріального права, повно й всебічно досліджено обставини справи, перевірено їх доказами за правилами ст. 212 ЦПК України, а тому в цій частині судові рішення залишаються без змін на підставі ст. 337 ЦПК України.

В іншій частині судові рішення у справі не оскаржуються та в силу положень ст. 335 ЦПК України колегією суддів не переглядаються.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2015 року в незміненій при апеляційному перегляді частині та рішення апеляційного суду Черкаської області від 26 листопада 2015 року у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_6 про стягнення заборгованості із заробітної плати й середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні залишити без змін.