Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Іваненко Ю.Г.,

ФаловськоїІ.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом прокурора Кам'янець-Подільського району в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2, треті особи: Державна інспекція сільського господарства в Хмельницькій області, реєстраційна служба Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області, про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області, визнання договорів оренди землі недійними, скасування рішень про державну реєстрацію права оренди за касаційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником - ОСОБА_3, на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 22 лютого 2016 року,

У липні 2015 року прокурор Кам'янець-Подільського району звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що наказ Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 17 лютого 2015 року та накази Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 24 квітня 2015 року, якими затверджено документацію із землеустрою, розроблену на підставі наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 17 лютого 2015 року та передано в оренду ОСОБА_4 земельні ділянки загальною площею 810,9971 га, були прийняті з порушенням вимог земельного законодавства.

Враховуючи викладене, прокурор просив: визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 17 лютого 2015 року; визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 24 квітня 2015 року згідно переліку, якими затверджено документацію із землеустрою, розроблену на підставі наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 17 лютого 2015 року та передано в оренду ОСОБА_4 земельні ділянки загальною площею 810,9971 га; визнати договори оренди земельних ділянок загальною площею 810,9971 га, укладені між Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області та ОСОБА_2, недійсними; скасувати рішення реєстраційної служби Кам'янець-Подільського району Хмельницької області про державну реєстрацію права оренди ОСОБА_2 на земельні ділянки загальною площею 810,9971 га.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 грудня 2015 року у задоволенні позову прокурора Кам'янець-Подільського району відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 22 лютого 2016 року позов прокурора Кам'янець-Подільського району задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 17 лютого 2015 року. Визнано незаконними та скасовано накази Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 24 квітня 2015 року згідно переліку, якими затверджено документацію із землеустрою, розроблену на підставі наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 17 лютого 2015 року та передано в оренду ОСОБА_4 земельні ділянки загальною площею 810,9971 га. Визнано договори оренди земельних ділянок загальною площею 810,9971 га, укладені між Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області та ОСОБА_2, недійсними. Скасовано рішення реєстраційної служби Кам'янець-Подільського району Хмельницької області про державну реєстрацію права оренди ОСОБА_2 на земельні ділянки загальною площею 810,9971 га.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2- ОСОБА_3 - просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Скасовуючи рішення районного суду та задовольняючи позов, апеляційний суд, правильно застосувавши положення ст. ст. 7, 124 Закону України "Про фермерське господарство" ст. 123 ЗК України, на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 у порушення вимог земельного законодавства надано одинадцять окремих земельних ділянок, розташованих на значних відстанях одна від одної та за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Камянець-Подільського району для ведення фермерського господарства, в його заявах-клопотаннях відсутні обґрунтовані підстави можливого ведення фермерського господарства без наявності сільськогосподарської техніки та інших засобів обробітку землі, не визначено кількості членів господарства та інші порушення процедури передачі землі в оренду, що призвело до неможливості створення до теперішнього часу відповідачем фермерського господарства та відсутності обробітку протягом року великих площ земель.

Посилання касаційної скарги на порушення апеляційним судом вимог Конвенції про захист прав і основних свобод людини (995_004) 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, відхиляються колегією суддів з огляду на те, що порушення законодавства при передачі спірної землі в оренду були допущені у тому числі й ОСОБА_2

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постановах № 6-2903цс15 від 11 травня 2016 року та № 6-2902цс15 від 03 лютого 2016 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником - ОСОБА_3, відхилити.

Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 22 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.