розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Акація-ІФ", треті особи: Реєстраційна служба Івано-Франківського міського управління юстиції, ОСОБА_12, про визнання недійсними установчих зборів, протоколу, запису про реєстрацію, зобов'язання вчинити дію, за касаційною скаргою ОСОБА_12 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2015 року,

У листопаді 2014 року ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 звернулися до суду із указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що позивачі є співвласниками житлового будинку з надвірними спорудами на АДРЕСА_1.

Зі слів позивачів, 02 вересня 2005 року в будинку було проведено установчі збори зі створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та під час проведення установчих зборів допущено порушення законодавства, що позбавило позивачів можливості бути членом об'єднання співвласників, вони позбавлені можливості створити інше об'єднання, відтак просили суд про визнання недійсними установчих зборів та протоколу.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2015 року провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним запису про державну реєстрацію відповідача та зобов'язання реєстратора вчинити запис про припинення реєстрації закрито.

Представник відповідача подав заяву про застосування позовної давності до цього позову.

У процесі розгляду справи змінився представник відповідача, ним стала позивач ОСОБА_6, яка визнала позов.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2015 року, позов задоволено.

Визнано недійсними установчі збори від 02.09.2005 року власників квартир будинку АДРЕСА_1 щодо створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Акація-ІФ".

Визнано недійсним протокол № 1 від 02.09.2005 року та рішення зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Акація-ІФ" за 2005 рік.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Акація-ІФ" на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 243,60 гривень судового збору.

У касаційній скарзі ОСОБА_12 просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що доказів скликання установчих зборів у спосіб, що визначений законом, не надано, у зборах брало участь менше 50-ти відсотків власників квартир і тому рішення про створення ОСББ недійсне через відсутність кворуму.

Також ОСОБА_6 надала суду доказ того, що її зареєстровано керівником відповідача на підставі загальних зборів відповідача, якими скасовано повноваження усіх інших керівників та представників відповідача.

Проте з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій повністю погодитися не можна виходячи з наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_14 згідно із свідоцтвом про право власності на житло від 15 лютого 1994 року.

Відповідно до договору дарування від 28 травня 2010 року ОСОБА_15 подарувала ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1.

18 серпня 2005 року до Івано-Франківського міського голови направлено повідомлення з проханням направити представника для участі в установчих зборах про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Акація-ІФ" (далі - ОСББ "Акація-ІФ").

02 вересня 2005 року проведено збори власників квартир: ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_15 з правом голосування 100 %, якими ухвалено рішення про створення ОСББ "Акація-ІФ", що підтверджується копією протоколу № 1.

ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_7 сплачували квартирну плату на ім`я відповідача, що підтверджується платіжними документами.

З копій протоколів зборів ОСББ "Акація-ІФ" убачається, що на зборах слухалися звіти, питання щодо благоустрою території і будинку та капітального ремонту.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 липня 2011 року задоволено позов ОСББ "Акація-ІФ" до ОСОБА_15 про стягнення заборгованості з оплати комунальних послуг.

11 вересня 2010 року ОСОБА_6 звернулася із заявою про прийняття її в члени ОСББ "Акація-ІФ", у зв'язку з набуттям права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Протоколом № 6 загальних зборів ОСББ "Акація-ІФ" від 16 жовтня 2011 року, на яких були присутні 5 осіб із правом голосу 100 %, відмовлено у прийнятті ОСОБА_6 у члени об'єднання.

Відповідно до копії довідки № 660067 інформацію про створення ОСББ "Акація-ІФ" внесено до ЄДРПОУ 04 вересня 2012 року.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 листопада 2014 року задоволено позов ОСББ "Акація-ІФ" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Також відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України одна й та сама особа не може бути одночасно представником іншої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору або беруть участь у справі на другій стороні.

Зазначене обмеження спрямоване на забезпечення змагальності та ефективного здійснення представниками своїх обов'язків. Правильним було б обмеження ще більш категоричне - особа може бути представником лише однієї сторони або третьої особи. Адже інтереси співпозивачів один щодо одного теж можуть не збігатися.

Суди попередніх інстанцій викладеного вище не врахували, належним чином не встановили обставини у справі, не перевірили наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову та чи не суперечить таке рішення вимогам закону, чи не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, не перевірили дотримання процедури скликання та проведення установчих зборів ОСББ "Акація-ІФ" у вересні 2005 року, а дійшли висновку про задоволення лише з підстав визнання позову.

З урахуванням ч. 1 ст. 3 ЦПК України,ч. 1 ст. 15 ЦК України правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Отже, суди у порушення зазначених норм права не встановили, чи дійсно порушуються права ОСОБА_6 рішенням та протоколом установчих зборів, проведених у вересні 2005 року, не з'ясувати, у чому саме полягає порушення її законних прав, оскільки у власність квартиру вона набула лише у 2006 році.

Таким чином, оскільки суди не встановили фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_12 задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.