розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області, реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про скасування свідоцтва про право власності та скасування реєстраційного запису, за касаційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, до якої приєднався виконавчий комітет Стрийської міської ради Львівської області на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 27 березня 2014 року,

У липні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що сторони є співвласниками двоквартирного будинку АДРЕСА_1. Відповідачам належить квартира № 2, а вона є власником квартири № 1.

Відповідачі провели переобладнання площі горища над їх квартирою на підставі рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради від 21 травня 2003 року № 144.

У подальшому виконавчий комітет Стрийської міської ради Львівської обрості прийняв рішення від 28 квітня 2011 року № 152, на підставі якого відповідачам видано свідоцтво про право власності на зазначену квартиру.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2013 року, скасовано постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2012 року та прийнято нову, якою її позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано п/п 1.7 п. 1 рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 28 квітня 2011 року № 152 "Про оформлення та реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна" та п.п 1.2 п. 1 рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 21 травня 2003 року № 144 "Про надання дозволу на будівництво, добудову, реконструкцію житлових будинків, господарських споруд, виготовлення будівельних паспортів на побудовані будівлі громадянам міста", оскільки такі порушують її конституційні права.

Посилаючись на те, що рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області скасоване, просила визнати недійсним свідоцтво на право власності, видане на підставі скасованого рішення, та скасувати реєстровий запис про право власності на нерухоме майно.

Рішенням Стрийського міськрайонного судуЛьвівської області від 05 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 27 березня 2014 року, позов ОСОБА_6 задоволено.

Скасовано свідоцтво серії НОМЕР_1 від 11 травня 2011 року про право власності не нерухоме майно - квартиру № 2 в будинку АДРЕСА_1, видане 11 травня 2011 року Стрийською міською радою Львівської області ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та вилучено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 3237 в книзі 11 від 13 травня 2015 року про реєстрацію за ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 права власності на нерухоме майно - квартиру № 2 у будинку АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, до якої приєднався виконавчий комітет Стрийської міської ради Львівської області просять скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами установлено, що позивач є власником квартири № 1 на АДРЕСА_1, а відповідачі проживають у квартирі № 2 за зазначеною адресою та провели переобладнання площі горища над квартирою № 2 під житлові кімнати на підставі рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 21 травня 2003 року № 144 "Про надання дозволу на будівництво, добудову, реконструкцію житлових будинків, господарських споруд, виготовлення будівельних паспортів на побудовані будівлі громадянам міста".

Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2012 року у задоволені позову ОСОБА_6 до виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2013 року, скасовано постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2012 року та прийнято нову, якою позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано п.п. 1.7 п. 1 рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 28 квітня 2011 року № 152 "Про оформлення та реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна" та п.п. 1.2 п. 1 рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 21 травня 2003 року № 144 "Про надання дозволу на будівництво, добудову, реконструкцію житлових будинків, господарських споруд, виготовлення будівельних паспортів на побудовані будівлі громадянам міста".

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження цих прав, є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обтяження цих прав, що набрали законної сили; інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

Таким чином, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане відповідно до закону, належить до документів, на підставі яких згідно зі статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" провадиться реєстрація права власності, яке вони посвідчують. У зв'язку із цим суд відповідно до частини першої статті 21, статті 393 ЦК Українивизнає незаконним і скасовує такий акт, виданий владним органом, повністю або частково, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на зазначене, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, правильно визначивши, які правовідносини випливають із встановлених обставин справи, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, було скасовано рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого було видано свідоцтво про право власності не нерухоме майно.

Касаційна скарга не містить доводів на спростування зазначених висновків судів попередніх інстанцій, які є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судами не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.