розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5, до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого та моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, за касаційною скаргою представника ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_7 - на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 24 лютого 2016 року та рішення апеляційного суду Рівненської області від 11 квітня 2016 року,

У грудні 2015 року ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5, звернулась до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 17 серпня 2015 року, рухаючись на вул. Новохатській в смт Степань Сарненського району Рівненської області, ОСОБА_6 на технічно несправному автомобілі марки ЗАЗ 968М, державний номерний знак НОМЕР_1, порушив правила безпеки дорожнього руху, в результаті чого допустив зіткнення з мотоциклом марки ММВЗ МінськЛідер, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_9

Вказувала на те, що внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) пасажир мотоцикла, її чоловік ОСОБА_10, отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.

Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2015 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на той самий строк, проте останнього було звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки на підставі ст. 75 КК України.

Звертала увагу на те, що з вини відповідача вона та її малолітні діти втратили годувальника, у зв'язку з чим просила стягнути з відповідача на свою користь та на користь малолітніх дітей одноразову допомогу в сумі 1 218 грн кожному та стягувати з ОСОБА_6 щомісячно по 304 грн 50 коп. кожному, протягом наступних періодів: на її користь з 17 грудня 2015 року до ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь сина ОСОБА_4 з 17 грудня 2015 року до ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь сина ОСОБА_5 з 17 грудня 2015 року до ІНФОРМАЦІЯ_6, а також просила стягнути з ОСОБА_6 на її користь та на користь малолітніх дітей моральну шкоду, завдану смертю ОСОБА_10, в розмірі 98 658 грн кожному.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 24 лютого 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 30 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка ОСОБА_10

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4

10 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька ОСОБА_10

Стягнуто ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 20 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька ОСОБА_10

Ухвалено стягувати з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 304 грн 50 коп. щомісяця, у рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю чоловіка ОСОБА_10, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили до досягнення дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_4 чотирнадцятирічного віку.

Стягувати з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 304 грн 50 коп. щомісяця, у рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю батька ОСОБА_10, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили до досягнення ним вісімнадцятирічного віку.

Стягувати з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 304 грн 50 коп. щомісяця, у рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю батька ОСОБА_10, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили до досягнення ним вісімнадцятирічного віку.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 11 квітня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та рішення апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судами встановлено, що 17 серпня 2015 року на вул. Новохатській в смт Степань Сарненського району Рівненської області сталася ДТП за участі автомобіля марки ЗАЗ 968М, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6, та мотоцикла марки ММВЗ Мінськ Лідер, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_9

Внаслідок вказаної ДТП пасажир мотоцикла ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_3 помер в Сарненській центральній районній лікарні Рівненської області.

Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2015 року, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на той самий строк, проте останнього було звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки на підставі ст. 75 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 10 лютого 2016 року вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2015 року залишено без змін.

Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу ОСОБА_10 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 17 червня 1991 року, у якому в них народились сини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, керуючись ст. 1200 ЦК України, виходив з того, що дружина потерпілого ОСОБА_3 до досягнення дітьми чотирнадцяти років та його діти ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до досягнення ними вісімнадцяти років, мають право на відшкодування майнової шкоди.

Крім того, врахувавши глибину душевних страждань позивача та дітей, також вимоги розумності і справедливості, визначив розмір грошового відшкодування моральної шкоди.

Скасовуючи рішення районного суду та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, не залучивши до участі у справі як співвідповідача водія мотоцикла ОСОБА_9, тому що останній на підставі ст. 1188 ЦК України зобов'язаний відшкодовувати шкоду, у зв'язку із недотриманням ним правил дорожнього руху, а оскільки на стадії апеляційного розгляду така процесуальна дія не передбачена, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

Проте таким вимогам рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Відповідно до ч. 2 ст. 1188 ЦК України, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2015 року було встановлено, що в автомобілі, на якому рухався ОСОБА_6, була несправна гальмівна система.

Також вироком встановлено, що саме ОСОБА_6 порушив пп. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , проявив неуважність до дорожньої обстановки, невірно її оцінивши, перед початком зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не надав переваги у русі мотоциклу під керуванням ОСОБА_9

Враховуючи наведене, ОСОБА_6 було визнано винним у скоєні вказаної ДТП.

Таким чином, порушення ОСОБА_9 пп. "г" п. 2.3 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) є адміністративним правопорушенням, та не може вважатись причиною настання ДТП, а отже положення ч. 2 ст. 1188 ЦК України до вказаних правовідносин застосуванню не підлягає.

При цьому, відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_3 щодо стягнення з ОСОБА_6 на її користь та на користь дітей одноразову допомогу у розмірі 1 218 грн, суд першої інстанції виходив з неналежної поведінки водія мотоцикла та його пасажира, тобто той факт, що останні були не в застебнутих автошоломах, був врахований судом першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалене у справі рішення апеляційного суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених ч. 3 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Рівненської області від 11 квітня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.