розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Лешнівської сільської ради Бродівського району Львівської області, треті особи: відділ Держгеокадастру у Бродівському районі Львівської області, Бродівська районна державна адміністрація Львівської області, про відшкодування майнової та моральної шкоди та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 12 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 05 квітня 2016 року,

У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що службовими особами Лешнівської сільської ради Бродівського району Львівської області їй завдано майнової та моральної шкоди, оскільки не виконується рішення Бродівського районного суду Львівської області від 05 грудня 2011 року, яким визнано за нею право власності на середню земельну частку (пай) в розмірі 1,65 га на території Лешнівської сільської ради Бродівського району Львівської області. Звертає увагу на те, що не може отримати державні акти на земельні ділянки по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2, а також на земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

Протягом чотирьох років Лешнівська сільська рада Бродівського району Львівської області вчиняла протиправні дії, навмисно затягувала час, внаслідок чого позивачка не мала можливості користуватися земельною ділянкою, хоча мала викопіювання земельної ділянки, приватизаційний сертифікат, проект на земельні ділянки. Затрачала значні кошти та свій час, втратила здоров'я, витратила кошти на ліки, так як постійно нервувалася, тому їй та її родині завдано моральної шкоди. Вона зверталася до відділу Держкомзему, проектної організації, яка виготовляла проектну документацію на земельну ділянку, однак державних актів на земельні ділянки їй не видано.

З врахуванням уточнення позовних вимог просила стягнути 75 000 грн майнової шкоди та 50 000 грн моральної шкоди з Лешнівської сільської ради Бродівського району Львівської області, зобов'язати начальника відділу Держгеокадастру у Бродівському районі Львівської області видати державні акти на право власності на земельну частку (пай) площею 1,65 га, яка розміщена на території Лешнівської сільської ради Бродівського району Львівської області відповідно до рішення суду від 05 грудня 2011 року та на присадибні ділянки по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та на земельну ділянку в полі (для ведення особистого селянського господарства).

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 12 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 05 квітня 2016 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 05 грудня 2011 року Бродівським районним судом Львівської області ухвалено рішення, яким визнано за ОСОБА_4 право власності на середню земельну частку (пай) площею 1,65 га на території Лешнівської сільської ради Бродівського району Львівської області (а. с. 50).

На виконання рішення суду, Бродівською районною державною адміністрацієюЛьвівської області 21 березня 2012 року видано розпорядження № 128 "Про включення в списки на право на середню земельну частку (пай)", відповідно до якого надано ОСОБА_4 право на середню земельну частку (пай) в розмірі 1,65 га із земель резервного фонду Лешнівської сільської ради, а 26 квітня 2012 року ОСОБА_4 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) площею 1,65 га в умовних кадастрових гектарах (а. с. 36, 38, 42, т. 1).

Позивачка протягом 2013-2014 років зверталася до відділу Держземагенства у Бродівському районі Львівської області та Головного управління Держземагенства Львівської області стосовно виконання рішення суду від 05 грудня 2011 року, у відповідь їй надано роз'яснення про порядок виділення земельної частки (паю) на території Лешнівської сільської ради Бродівського району Львівської області.

Зокрема, у відповіді від 10 червня 2014 року № 01-10/Г-7 їй роз'яснено, що оскільки на території Лешнівської сільської ради Бродівського району Львівської області є землі пайового фонду, які нерозподілені, то відповідно до ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам часток (паїв)", за ініціативою голови Бродівської райдержадміністрації створено робочу групу за участю посадових осіб райдержадміністрації, Лешнівської сільської ради Бродівського району Львівської області та відділу Держземагенства, та запропоновано ОСОБА_4 виділити земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) із земель пайового фонду на території Лешнівськоїсільської радиБродівського району Львівської області, роз'яснено порядок отримання дозволу на виготовлення технічної документації (а. с. 130132, т. 1).

Положеннями ЦК України (435-15) передбачено, що однією з обов'язкових умов для відшкодування шкоди посадовою особою органу місцевого самоврядування є неправомірність поведінки такої особи, якою можна вважати будь-яку поведінку, яка суперечить вимогам чинного законодавства в сфері виконання службових обов'язків. Обов'язковою умовою для цивільно-правової відповідальності за цими нормами є безпосередній причинний зв'язок між шкодою і неправомірними діями особи, що її завдала.

Спеціальною правовою нормою, яка регулює правовідносини з приводу відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади є ст. 1174 ЦК України, яка визначає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Між тим, частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 58 ЦПК України).

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що жодний із поданих позивачем документів не підтверджує майнових збитків на суму 75 000 грн, яка заявлена останньою, як і не свідчить про те, що будь-які збитки позивачу заподіяні діями чи бездіяльністю Лешнівської сільської ради Бродівського району Львівської області, а отже вимога позивача про відшкодування відповідачем 75 000 грн майнової та 50 000 грн моральної шкоди за відсутності у діях (бездіяльності) відповідача причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) та шкодою, задоволенню не підлягає.

Крім того, статтею 30 ЦПК України передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачами і відповідачами можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Виходячи з положень цивільного процесуального законодавства відповідач це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.

З матеріалів справи вбачається, що звернувшись з вимогою зобов'язати начальника відділу Держгеокадастру у Бродівському районіЛьвівської області видати державні акти на землю, позивачка відповідачем за своїми вимогами зазначила тільки Лешнівську сільську раду Бродівського району Львівської області. Суди обґрунтовано зазначили, що підстави для задоволення такої вимоги стосовно третьої особи, яка не є відповідачем у справі та в силу ст. 33 ЦПК України може бути залучена до розгляду справи тільки за клопотанням позивача, відсутні.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів вони не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ