Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
Ситнік О.М., Демяносова М.В., Ступак О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_5, третя особа - Реєстраційна служба Запорізького районного управління юстиції Запорізької області, про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 19 травня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У травня 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому зазначала, що рішенням апеляційного суду Запорізької області від 23 березня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 02 жовтня 2009 року, за нею визнано право власності на 1/2 частини незавершеного будівництвом жилого будинку, розташованого на земельній ділянці АДРЕСА_1.
22 січня 2015 року під час проведення виконавчих дій щодо примусового виконання ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 05 листопада 2014 року про зобов'язання ОСОБА_5 надати безперешкодний доступ експертам ТОВ ЗМБТІ до земельної ділянки, будинку, будівель і споруд, що знаходяться на земельній ділянці АДРЕСА_1 з метою здійснення судової будівельно-технічної експертизи, постановленою у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виділення майна в натурі з'ясовано, що зазначена поштова адреса була змінена на адресу: АДРЕСА_1 на підставі рішення виконкому Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
Також зазначила, що внаслідок незаконної зміни поштової адреси об'єкта нерухомості вона позбавлена права власності на 1/2 частини недобудованого житлового будинку, оскільки один і той самий об'єкт перереєстрований за іншою адресою та на іншого власника, а саме житловий будинок по АДРЕСА_1 за ОСОБА_7
Просила визнати недійсним свідоцтво про право власності та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на нерухоме майно.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 05 лютого 2016 року позов задоволено частково. Визнано свідоцтво про право власності номер НОМЕР_1, видане 28 листопада 2013 року Реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції Запорізької області на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_5 недійсним.
Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, проведену на підставі свідоцтва про право власності, номер НОМЕР_1, виданого 28 листопада 2013 року Реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції Запорізької області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 225170823221). У іншій частині позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 19 травня 2016 року рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 05 лютого 2016 року в частині скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, проведену на підставі свідоцтва про право власності, номер НОМЕР_1, виданого 28 листопада 2013 року Реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції Запорізької області скасовано, у цій частині позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що рішенням апеляційного суду Запорізької області від 23 березня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 02 жовтня 2009 року, за ОСОБА_4 визнано право власності на 1/2 частини незавершеного будівництвом житлового будинку, розташованого на земельній ділянці АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_5 не чинити перешкоди у користуванні зазначеним майном (а. с. 913, т. 2).
На підставі вказаного судового рішення ОСОБА_4 07 травня 2013 року зареєструвала право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а. с. 14, т. 2).
Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 від 01 лютого 2010 року ОСОБА_5 належить земельна ділянка площею 0,0756 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер НОМЕР_3) (а. с. 187, т. 2). На вказаній земельній ділянці знаходиться спірний житловий будинок.
За даними Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області у липні 2013 року ОСОБА_5 подав заяву про введення в експлуатацію об'єкта нерухомості, а саме недобудованого житлового будинку, що знаходиться на земельній ділянці площею 748 кв. м по АДРЕСА_1 в експлуатацію, на підставі якої інспекція зареєструвала Декларацію про готовність об'єкта до експлуатаціїна об'єкт "Житловий будинок літ (А-2) з підвалом літ (пд), службова прибудова літ. (а-2), вбиральня літ. (Е), душ літ. (Г), навіс літ.(В), сарай літ. (Б) за адресою: АДРЕСА_1, замовник ОСОБА_5 від 30 липня 2013 року № 180132110519 (а. с. 16, т. 2).
Технічний паспорт, виданий ТОВ ОП "Запорізьке міжміське БТІ" 20 червня 2013 року також був виданий на будинок за адресою: АДРЕСА_1. Останні відмітки про зміни та погашення в інвентарній справі датовані 20 червня 2013 року (а. с. 133193, т. 2).
Судами першої й апеляційної інстанцій досліджено та встановлено шляхом порівняння з оригіналом технічний паспорт з інвентарної справи 556 витребуваним з БТІ, що у примірнику, який був наданий суду представником відповідача на всіх аркушах зазначеного технічного паспорта зроблено дописування до адреси "АДРЕСА_1" букви "А". Таке дописування ніким з повноважних осіб не посвідчено і не скріплено печаткою.
На виконання ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 22 липня 2015 року Володимирівська сільська рада Запорізького району Запорізької області у листі від 27 жовтня 2015 року № 01-27/476 зазначила, що виконавчим комітетом Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області рішення щодо зміни поштової адреси об'єкта нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1 не приймалося (а. с. 76, т. 2).
На підставі технічного паспорта на об'єкт по АДРЕСА_1, Декларації про готовність об'єкта до експлуатаціїна об'єкт "Житловий будинок літ (А-2) з підвалом літ (пд), службова прибудова літ. (а-2), вбиральня літ. (Е), душ літ. (Г), навіс літ.(В), сарай літ. (Б) за адресою: АДРЕСА_1, а також довідки про зміну адреси вказаного об'єкту, реєстраційна служба Запорізького районного управління юстиції Запорізької області за заявою ОСОБА_5 28 листопада 2013 року прийняла рішення про державну реєстрацію права, внесла відповідний запис та видала свідоцтво про право власності на житловий будинок що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна.
Встановивши, що звертаючись до реєстраційної служби з заявою про реєстрацію права власності на житловий будинок ОСОБА_5 надав технічний паспорт на будинок АДРЕСА_1, декларацію про готовність об'єкта до експлуатації на будинок АДРЕСА_1 та недостовірну довідку Володимирівської сільради про зміну адреси на будинок АДРЕСА_1, і реєстраційна служба здійснила реєстрацію речового права на нерухоме майно за безпідставно зміненою адресою, проте за належною адресою вказаного будинку за позивачем наявна державна реєстрація на 1/2 частини незавершеного будівництвом житлового будинку за рішенням суду, колегія суддів погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про визнання відповідного свідоцтва про право власності недійсним, оскільки воно порушує права позивача.
У частині відмову у позові рішення суду не оскаржено.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків суду вони не впливають та їх не спростовують.
Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом апеляційної інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а рішення апеляційного суду залишити без змін.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення апеляційного суду Запорізької області від 19 травня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Ситнік О.М.
Демяносов М.В.
Ступак О.В.