головуючого Дем'яносова М.В., суддів: Завгородньої І.М., Ситнік О.М., Капренко С.О., Ступак О.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до газети "Тетіїв сьогодні", ОСОБА_7 про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Київської області від 23 березня 2016 року,

У жовтні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до газети "Тетіїв сьогодні", ОСОБА_7 про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Посилався на те, що у газеті "Тетіїв сьогодні" на звороті титульної сторінки надрукована стаття від імені редактора під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1" в якій в абзаці четвертому зазначено, що "Рейдери підготувалися до зібрання громади заздалегідь, задіявши до охорони заїжджих тітушок та деяких жителів Тетієва, які раніше були помічені в охороні підприємств ОСОБА_6" та в статті "ІНФОРМАЦІЯ_2" подано інформацію, яку розповів ОСОБА_7 про те, що нібито позивач "шукає спосіб, аби не платити кошти до бюджету міста Тетієва і через те в судовому порядку оскаржує генеральний план міста".

Позивач вважає, що оскільки він є жителем Тетіївського району, керівником ДП ДГ "Шевченківське", депутатом районної та обласної рад, то публікації в газеті недостовірної інформації порушують його конституційні права, ганьблять його честь та гідність, просив спростувати її в такий же спосіб, яким вона була поширена.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 18 січня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково. Вказано, що поширена газетою "Тетіїв сьогодні" на звороті титульної сторінки у номері НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3 у статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1" в абзаці четвертому інформація, про те, що "Рейдери підготувалися до зібрання громади заздалегідь, задіявши до охорони заїжджих тітушок та деяких жителів Тетієва, які раніше були помічені в охороні підприємств ОСОБА_6" не відповідає дійсності та є такою, що порочить честь та гідність ОСОБА_6 Зобов'язано газету "Тетіїв сьогодні" в черговому номері спростувати недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_6, яка поширена газетою "Тетіїв сьогодні" на звороті титульної сторінки у номері НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3 в абзаці четвертому в статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1", шляхом публікації резолютивної частини даного рішення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 23 березня 2016 року рішення Тетіївського районного суду Київської області від 18 січня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути частково задоволена.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач, яким поширено недостовірну інформацію у статті "ІНФОРМАЦІЯ_1", не довів, що ОСОБА_6 задіяв до охорони рейдерів деяких жителів Тетієва, які раніше були помічені в охороні підприємств позивача.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалюючи нове рішення про відмову у позові, апеляційний суд виходив із того, що у статті "ІНФОРМАЦІЯ_1" газети "Тетіїв сьогодні" не поширювалась недостовірна інформація, оскільки в ній і не йшлося про те, що дійсно позивач задіяв до охорони рейдерів деяких жителів Тетієва, які раніше були помічені в охороні підприємств.

Із такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.

За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Вказані вимоги апеляційний судом не дотримано.

Судами встановлено, що у номері НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3 газети "Тетіїв сьогодні" на звороті титульної сторінки надрукована стаття від імені редактора під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1" в якій в абзаці четвертому зазначено, що "Рейдери підготувалися до зібрання громади заздалегідь, задіявши до охорони заїжджих тітушок та деяких жителів Тетієва, які раніше були помічені в охороні підприємств ОСОБА_6".

Крім того, в цьому ж номері газети на звороті титульної сторінки надрукована стаття від імені редактора під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2", в якій друкується виступ ОСОБА_7, в якому, крім інших питань, він зазначив, що генеральний план розвитку міста не сподобався власникам деяких підприємств, які орендують землі, що мають бути включені до меж міста. "І саме тому вони подали до суду, оскаржуючи "Генплан" міста. Це підприємства ПОПП "Єліта", СП "Володар", РТП ОСОБА_6 та ТОВ "Агро-Дібрівка" дружини ОСОБА_6", які не хочуть платити кошти до бюджету міста.

16 січня 2015 року ОСОБА_6 та інші керівники підприємств, зазначені в статті "ІНФОРМАЦІЯ_2", звернулися до Тетіївського районного суду з адміністративним позовом про скасування рішення Тетіївської міської ради про включення земель підприємств в межі м. Тетіїв.

Суд апеляційної інстанції єдиною підставою для відмови у позові вважав, що вислів "Рейдери підготувалися до зібрання громади заздалегідь, задіявши до охорони заїжджих тітушок та деяких жителів Тетієва, які раніше були помічені в охороні підприємств ОСОБА_6" є оціночним судженням автора.

Разом з тим у рішенні Європейського суду з прав людини від 29 березня 2005 року (заява № 72713/01) у справі "Українська Прес-Група проти України" зазначено: "41. У своїй практиці суд розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікованою Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (475/97-ВР) ). 42. Однак навіть якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя".

Відповідно до ч. 2 ст. 47-1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Тобто факти можна підтвердити, а підтвердження оціночних суджень є нездійсненим.

У даному випадку суд апеляційної інстанції не звернув уваги на доводи, яким надано оцінку у мотивувальній частині суду першої інстанції, щодо не підтвердження відповідачем факту задіяння до охорони рейдерів осіб, які перебували в охороні підприємств ОСОБА_6.

Статтею 297 ЦК України передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з ч. 3 ст. 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Крім того, у пунктах 18 та 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) роз'яснено, що згідно з положеннями ст. 277 ЦК України та ст. 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача.

На зазначені вимоги суд апеляційної інстанції не звернув та не з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції, перевіривши всі обставини справи, встановив, що відповідач, яким поширено недостовірну інформацію у статті "ІНФОРМАЦІЯ_1", не довів що ОСОБА_6 задіяв до охорони рейдерів деяких жителів Тетієва, які раніше були помічені в охороні підприємств позивача, а тому така інформація є недостовірною, однак суд апеляційної інстанції вказані висновки суду першої інстанції не спростував, не навів обставин, що підтверджують протилежне.

Оскільки судом апеляційної інстанції не дотримано вимог цивільного процесуального законодавства щодо перегляду судових рішень, не встановлено обставини справи, не спростовано висновки суду першої інстанції та не визначено, який закон повинен застосовуватися до спірних правовідносин, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 333, 335, 336, 338, 343, 345, 347, 349 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ