Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ступак О.В., Дьоміної О.О., Маляренка А.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Гошівської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_5 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 червня 2016 року,

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом та після збільшення позовних вимог просив визнати відомості про те, що гідрологічний пост на річці Лужанка в с. Гошів Долинського району Івано-Франківської області є діючим та функціонує, поширені відповідачами, такими, що не відповідають дійсності (неправдиві); визнати відомості, поширені відповідачами, а саме образи нецензурними словами, наклепи на позивача такими, що порочать його честь та гідність; стягнути з відповідачів 10 тис. грн на відшкодування майнової шкоди та 200 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що тривалий час між сторонами справи існує земельний спір з приводу розташування гідрологічного поста. Гошівська сільська рада Долинського району Івано-Франківської області поширила неправдиві відомості про те, що на р. Лужанка в с. Гошів встановлена прибережна захисна смуга, що частково знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_4 Позивач вказує, що прибережної захисної смуги на р. Лужанка в с. Гошів не встановлено, а тому підстав для уточнення площ його земельної ділянки у Гошівської сільської ради не було. Акт прибережної захисної смуги на р. Лужанка не складався і не погоджувався. Своїми діями працівники Гошівської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області незаконно відчужили нерухоме майно садиби позивача: сад, контурну огорожу, підземні і наземні комунікації, землю, яка була в багаторічному користуванні. Позивач стверджує, що рішенням Гошівської сільської ради його позбавлено права власності на частину земельної ділянки, що суперечить ст. 41 Конституції України. 21 травня та 27 грудня 2012 року в с. Гошів Долинського району Івано-Франківської області за його зверненням здійснено виїзди комісії з приводу дії та розташування спірного гідрологічного поста. Комісією проведено обстеження території гідрологічного поста в с. Гошів та прилеглої земельної ділянки. Під час проведення обстеження даною комісією було встановлено, що гідрологічний пост здійснює свою діяльність відповідно до вимог керівних документів з питань гідрометеорологічної діяльності. Однак позивач вважає, що висновок комісії є неправильним, бо гідрологічний пост на р. Лужанка в с. Гошів не функціонує з 1997 року. Позивач вказує, що відповідачі порушили існуючі межі його садиби, огорожу викинули в р. Лужанка, знищили урожай на садибі, чим йому спричинено духовні і фізичні страждання. Такі дії відповідачів, а саме: погрози, наклепи, образи нецензурними словами ганьблять його честь та гідність в очах односельчан та сім'ї, і в наслідок цих дій він зазнав моральні переживання, які виражаються в порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість нормально спілкуватись з сусідами, односельчанами, що створює для нього додаткові труднощі в організації свого життя. Протягом всього часу з моменту початку системних наклепів та образ він перебуває в стані емоційного пригнічення та дискомфорту, різко погіршився стан його здоров'я.

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області 08 червня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення судів першої і апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягають відхиленню з огляду на наступне.

За змістом ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції (254к/96-ВР) та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, які завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі (ст. 297 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено факту поширення відповідачами відомостей, що порочать його честь та гідність, не доведено факту заподіяння йому майнової та моральної шкоди.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначились з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, в результаті чого ухвалили законні й обґрунтовані рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи в касаційному порядку не передбачено.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 червня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.