розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 6" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року,

У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 6" (далі - ТОВ "Рада 6") звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є власниками квартири АДРЕСА_1 Вказаний будинок обслуговує позивач та надає його власникам комунальні послуги.

За період з серпня 2012 року по вересень 2015 року за відповідачами утворилася заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 40 992 грн 48 коп., яку позивач просив стягнути з відповідачів. Також просив стягнути з відповідачів інфляційні втрати у розмірі 19 650 грн 25 коп. та 3 % річних у розмірі 2 144 грн 15 коп.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року, позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ТОВ "Рада 6" заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 40 992 грн 48 коп., інфляційні втрати у розмірі 19 650 грн 25 коп. та 3 % річних у розмірі 2 144 грн 15 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_1

21 травня 2014 року між ТОВ "Рада 6" та ОСОБА_4 укладено договір про надання житлово-комунальних послуг № УЖ/Р6-/21/05/14, відповідно до якого ТОВ "Рада 6" забезпечує надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території. При ньому споживач уповноважує підприємство здійснювати управління будинком та надає йому право укладати необхідні договори з виконавцями та постачальниками послуг на користування відповідними будинковими мережами, і зобов'язується здійснювати своєчасну оплату послуг за встановленими у порядку, визначеному чинним законодавством та договором тарифами у строки та на умовах, передбачених цим договором (а. с. 1114).

Згідно з п. 1.2 договору підприємство надає послуги з утримання та управління буднику та прибудинкової території, з утримання відповідно до встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, копія якого додається до цього договору, з управління відповідно до погодженої сторонами ціни (тарифу) даних послуг. Рішення органу місцевого самоврядування є обов'язковим для підприємства та споживача та застосовується з дати набрання ним чинності у порядку, визначеному законодавством, у разі відсутності такого рішення підприємство проводить нарахування послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку. Зміна тарифів по утриманню будинків, споруд та прибудинкової території не потребує внесення змін до цього договору, нові тарифи застосовуються автоматично з дня їх введення.

Відповідно до п. 1.3 договору розмір щомісячної плати за надання послуг на дату укладення цього договору становить 809 грн 98 коп. Платежі за авансовою системою вносяться не менш ніж за один місяць до 20 числа місяця, що передує розрахунковому (п. 2.2 договору).

Пунктом 3.2.1 договору встановлено обов'язок споживача оплачувати та компенсувати послуги у порядку та на умовах визначених договором.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що розмір заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг співвласників квартири АДРЕСА_1 станом на 05 листопада 2015 року склав 40 992 грн 48 коп. За період з серпня 2012 року по вересень 2015 року позивачем нараховані сума інфляційних втрат у розмірі 19 650 грн 25 коп. та 3 % річних у розмірі 2 144 грн 15 коп. (а. с. 61).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідачі не надали належних та допустимих доказів відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України на підтвердження доводів, що вони зверталися до позивача з відповідними заявами про те, що вони будуть тимчасово відсутні у квартирі АДРЕСА_1, а тому надання житлово-комунальних послуг необхідно тимчасово зупинити.

Доводи представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 про те, що він не надавав своєї згоди дружині на укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, а тому він є нікчемний, не можуть буди прийнятим судом до уваги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 65 СК України вважається, що при укладенні договору ОСОБА_4 діяла зі згоди свого чоловіка. З позовом про визнання договору недійсним ОСОБА_6 у встановленому законом порядку не звертався.

Інші доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують, а зводяться лише до переоцінки доказів.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами першої й апеляційної інстанцій при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а судові рішення залишити без змін.