розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Стороженко Л.І. в частині винесення постанови від 20 жовтня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження і скасування постанови, третя особа - ОСОБА_4, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 16 березня 2016 року,

У жовтні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"; банк) звернулось до суду зі скаргою на дії державного виконавця, яку уточнило у процесі розгляду скарги, та остаточно просило:

- визнати передчасними дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції (далі - Ленінський ВДВС Кіровоградського МУЮ) в частині винесення постанови про арешт майна боржника від 20 жовтня 2015 року у ВП № 49031153 разом з постановою про відкриття виконавчого провадження 20 жовтня 2015 року;

- визнати незаконними дії Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ в частині винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20 жовтня 2015 року на підставі ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" до закінчення строку на самостійне виконання;

- скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 20 жовтня 2015 року.

На обґрунтування скарги банк посилався на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 травня 2015 року стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_4 грошові кошти за депозитним договором від 18 жовтня 2013 року № SAMDN01000738694366 у розмірі 530 749 грн, договором банківського вкладу від 18 жовтня 2012 року № SAMDN01000738694325 у розмірі 526 915 грн та договором банківського вкладу від 09 січня 2014 року № SAMDNWFD0070054131200 у розмірі 344 590 грн на загальну суму 1 402 254 грн.

Постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 20 жовтня 2015 року відкрито виконавче провадження № 49031153 на підставі виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда від 09 жовтня 2015 року № 405/1651/15-ц 2/405/367/15, із зазначенням строку для самостійного виконання вимог виконавчого документа до 26 жовтня 2015 року.

Заявник зазначав, що одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження 20 жовтня 2015 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах суми боргу 1 402 254 грн за заявою стягувача до закінчення строку для самостійного виконання.

Посилаючись на те, що при винесенні вказаної постанови були порушені норми чинного законодавства, оскільки державний виконавець у постанові про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження неправомірно застосував вимоги ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", в той час як повинен був послатися на ст. 25 цього Закону, в якій зазначається порядок накладення арешту при відкритті виконавчого провадження за заявою стягувача до закінчення строку на самостійне виконання, банк просив задовольнити скаргу.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 листопада 2015 року скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.

Визнано незаконними дії Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ в частині винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20 жовтня 2015 року у ВП № 49031153 разом з постановою про відкриття виконавчого провадження 20 жовтня 2015 року у ВП № 490311563 на підставі ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" до закінчення строку на самостійне виконання.

Скасовано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20 жовтня 2015 року, винесену державним виконавцем Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ Стороженко Л.І. у ВП № 49031153.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 16 березня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 листопада 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк", мотивуючи свої доводи порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 квітня 2016 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ПАТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 16 березня 2016 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2016 року справу призначено до судового розгляду на 27 липня 2016 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 16 березня 2016 року слід закрити, виходячи з наступного.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах касаційної інстанції.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Порядок та підстави касаційного оскарження судових рішень урегульовано у главі 2 розділу V ЦПК України (1618-15) .

Особливість касаційного провадження полягає перш за все у специфічних об'єктах оскарження.

За змістом пункту 2 частини першої статті 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13 - 18, 20, 24 - 29, 31 - 33 частини першої статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Отже, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Проте ПАТ КБ "ПриватБанк" оскаржило в касаційному порядку ухвалу апеляційного суду про направлення справи на новий розгляду до суду першої інстанції, яка подальшому провадженню у справі не перешкоджає, отже, не може бути предметом касаційного перегляду.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 11 травня 2016 року у справі № 6-116цс16, яка відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

За таких обставин касаційне провадження слід закрити, як помилково відкрите, касаційну скаргу - повернути заявникові, а справу - повернути до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 324, 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційне провадження у справі за скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Стороженко Л.І., третя особа - ОСОБА_4, в частині винесення постанови від 20 жовтня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження і скасування постанови, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 16 березня 2016 року закрити.