головуючого Дьоміної О.О., суддів: Демяносова М.В., Леванчука А.О., Маляренка А.В., Ступак О.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про захист прав споживача, стягнення банківських вкладів, пені, майнової та моральної шкоди, за касаційними скаргами Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" та ОСОБА_7, який діє від імені ОСОБА_6, на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 березня 2015 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 06 жовтня 2015 року,

У листопаді 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, на обґрунтування якого зазначив, що 10 лютого 2009 року Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі ПАТ КБ "ПриватБанк") на ім'я ОСОБА_6 відкрито дебетовий картковий рахунок № НОМЕР_1, на якому останній розмістив свої грошові кошти.

14 березня 2009 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_6 укладено депозитний договір з можливістю накопичення та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2, на якому станом на 13 листопада 2014 року розміщено грошові кошти позивача у розмірі 6 152 грн 25 коп.

12 вересня 2014 року ОСОБА_6 звернувся до ПАТ КБ "ПриватБанк" із заявою, в якій просив закрити банківські рахунки та видати йому розміщені на них грошові кошти.

Оскільки ПАТ "КБ "ПриватБанк" відмовило позивачу у видачі розміщених на банківських рахунках коштів, просив суд стягну ти з ПАТ КБ "ПриватБанк" на свою користь 11 226 грн за договором банківського рахунку, 6 152 грн 25 коп. за договором вкладу, 93 841 грн 55 коп. пені у зв'язку із простроченням виконання зобов'язань за договорами, 16 010 грн 64 коп. на відшкодування матеріальних збитків та 120 000 на відшкодування моральної шкоди.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 20 березня 2015 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_6 грошові кошти, що розміщені на банківському рахунку № НОМЕР_1, у розмірі 11 226 грн, грошові кошти, що розміщені на банківському рахунку № НОМЕР_2, у розмірі 6 152 грн 25 коп. та відшкодовано моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

В іншій частині заявлених вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 06 жовтня 2015 року заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 березня 2015 року в частині стягнення з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_6 моральної шкоди у розмірі 5 000 грн скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у позові відмовлено. В іншій частині заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позову, ухвалити в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити.

У касаційній скарзі ОСОБА_7, який діє від імені ОСОБА_6, звернувся до суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у позові, ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду апеляційної інстанції відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Судами встановлено, що 10 лютого 2009 року ОСОБА_6 було відкрито в ПАТ " КБ "ПриватБанк" дебетовий картковий рахунок № НОМЕР_1 на умовах договору приєднання, що складається із заяви вкладника і Умов та Правил надання банківських послуг, що затверджені банком.

На даному рахунку позивачем були розміщені певні кошти і за його розпорядженнями банком здійснювались відповідні договору операції. Після проведення останньої операції на рахунку позивача залишалось 11 226 грн.

Крім того, 14 березня 2009 року між цими ж сторонами було укладено депозитний договір № НОМЕР_2 з можливістю накопичення (послуга накопичення "Копилка").

Станом на 13 листопада 2014 року на депозитному рахунку № НОМЕР_3, відкритому на ім'я вкладника ОСОБА_6, на виконання договору було 6 152 грн 25 коп.

12 вересня 2014 року ОСОБА_6 подав до ПАТ КБ "ПриватБанк" заяву, за якою просив закрити вказані вище рахунки і видати йому залишки коштів, що залишились на цих рахунках.

Листом від 25 вересня 2014 року ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовило з підстав тривання судових процесів.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Задовольняючи частково позов, суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, враховуючи вимоги ст. 1060 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку про порушення ПАТ КБ "ПриватБанк" прав позивача на вільне володіння та користування належними йому грошовими коштами, що є підставою для їх стягнення. Також правильним є висновок, що до спірних правовідносин застосуванню підлягає ст. 625 ЦК України, а не ст. 10 Закону України "Про захист прав споживача".

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд з дотриманням положень ст. ст. 303, 304, 316 ЦПК України перевірив у повному обсязі доводи апеляційної скарги та спростував їх відповідними правовими висновками, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку згідно зі ст. ст. 212, 303, 304 ЦПК України, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії касаційного перегляду справи недопустимо.

Вищезазначене дає підстави для висновку, що касаційна скаргапідлягає відхиленню, а ухвалене у справі рішення суду апеляційної інстанції - залишенню без змін з підстав, передбачених ст. 337 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційного банку "ПриватБанк", та ОСОБА_7, який діє від імені ОСОБА_6, відхилити.