Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Маляренка А.В., Демяносова М.В., Леванчука А.О., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_6, на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 21 березня 2016 року,

У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося із позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що 18 травня 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк") та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № ML-401\016\2007, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти (кредит) у сумі 79 277 доларів 15 центів США. Строк кредитування до 18 травня 2032 року. Плата за користування кредитом 4.99 % річних.

З метою забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, 18 травня 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір № PCL-401\040\2007, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, загальною площею 51.80 кв. м, житловою площею 30,70 кв. м.

Станом на 19 грудня 2014 року загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором становила 415 778,91 доларів США, що еквівалентно 6 556 208 грн 49 коп.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд ухвалити рішення, яким на погашення заборгованості за кредитним договором № Мl-401/016/2007 від 18 травня 2007 року в розмірі 415 778,91 дол. США, що в гривневому еквіваленті дорівнює 11 786 527 грн 98 коп., яка складається з суми заборгованості за кредитом 74 799,69 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 24 лютого 2015 року по курсу НБУ (28.348066 грн за 1 долар США) становить 2 120 426 грн 55 коп.; суми заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами 14 615,13 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ (28.348066 за 1 дол. США на 24 лютого 2015 року) складає 414 310 грн 67 коп.; суми пені 326 364,09 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 24 лютого 2015 року по курсу НБУ (28,348066 грн. за 1 долар США) становить 9 251 790 грн 76 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 яка належить на праві власності ОСОБА_4, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії проведення виконавчих дій.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 21 березня 2016 року рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2015 року скасовано, позов задоволено частково. У рахунок погашення заборгованості за укладеним 18 травня 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна", та ОСОБА_4 кредитним договором № ML-401\016\2007 у розмірі 156 013,86 доларів США, яка складається з: 81 214,17 доларів США суми заборгованості, стягнутої за заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 грудня 2009 року, що еквівалентно 618 770 грн 76 коп. та штрафних санкцій у сумі 41 111 грн 39 коп., а також пені за період з 06 травня 2014 року по 19 грудня 2014 року у сумі 1 962 960 грн. 78 коп., а всього - 2 622 842 грн 93 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 51,80 кв. м, житловою площею 30,70 кв. м, і належить на праві власності ОСОБА_4

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки двокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 51.80 кв.м., житловою площею 30.70 кв.м., і належить на праві власності ОСОБА_4, шляхом реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів за початковою ціною, що має бути визначена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_6, просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки утворилась заборгованість за кредитним договором, о тому наявні підстави передбачені ст. 33 Закону України "Про іпотеку" для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_6, відхилити.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 21 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.