Маляренка А.В., Демяносова М.В., Леванчука А.О., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про повернення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_4, подана представником ОСОБА_5, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 17 лютого 2016 року,

В червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі ПАТ "Дельта Банк"), у якому просив стягнути на його користь: по договору банківського вкладу № 006-01655-080115 від 08 січня 2015 року 10 000 доларів США, що еквівалентно 217 687 грн; по договору № 00001009998246 від 19 січня 2015 року 20 000 доларів США, що еквівалентно 435 374 грн; по рахунку НОМЕР_1 4 512,07 доларів США, що еквівалентно 98 221 грн 89 коп.; по рахунку НОМЕР_2 3 967,70 євро, що еквівалентно 97 988 грн 30 коп.; по рахунку НОМЕР_2 13 149 грн 91 коп, а також 100 000 грн у відшкодування моральної шкоди.

Вказував, що 08 січня 2015 року між ним та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США № 006-01655-080115 у Вінницькому відділенні № 3 ПАТ "Дельта Банк", за яким банк прийняв, а вкладник передав грошові кошти в сумі 10 000 доларів США на строк 1 місяць під 5,5 % річних. Після закінчення строку договору суму вкладу було перераховано на поточний, відкритий в установі банку на його ім`я, але виплата грошових коштів з цього рахунка не здійснювалась. 19 січня 2015 року ці ж сторони на таких самих умовах і строк уклали договір № 00001009998246 на суму 20 000 доларів США, після закінчення строку якого суму вкладу і нараховані за ним відсотки були перераховані на поточний рахунок, коштів з якого він не отримав.

Крім того, ОСОБА_4 в ПАТ "Дельта Банк" були відкриті рахунки: НОМЕР_2, на якому обліковується залишок коштів в розмірі 13 149 грн 91 коп.; НОМЕР_1 із залишком в розмірі 4 512,07 доларів США; НОМЕР_2 (залишок коштів 3967,70 євро).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Вінницького області від 17 лютого 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, поданій представником ОСОБА_5, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки на момент ухвалення рішення судом першої інстанції (18 січня 2015 року) у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2001цс15.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подана представником ОСОБА_5, відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 17 лютого 2016 року залишити без змін.