розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Київської області від 18 лютого 2016 року,

У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 07 січня 2015 року приблизно о 19 год. 30 хв. він вигулював на повідку власну собаку породи "Шарпей" у дворі будинку по вул. Леваневського, 48 у м. Білій Церкві.

У цей час у його напрямку без повідка та намордника з великою швидкістю, проявляючи агресію у вигляді гавкання та ричання, бігла собака породи "Німецька вівчарка", що належить відповідачу. Власника собаки поряд не було. Пес накинувся на позивача, який захищаючись, виставив руку вперед. Собака вхопив руку зубами і відкусив частину пальця, після чого, ще більше розлютившись, накинувся на собаку позивача. Відповідач, застосувавши зусилля, зміг відтягнути свою собаку. Позивач викликав швидку допомогу, його доставили до травмпункту МЛ № 2.

З 07 січня 2015 року по 20 січня 2015 року він перебував під наглядом лікарів в Білоцерківській МЛ № 1 з діагнозом вкушена травматична ампутація 4-го пальця лівої кисті.

ОСОБА_4 зазначає, що відповідач навіть не поцікавився станом його здоров'я, не вибачився, тому він звернувся до Білоцерківського МВМ із заявою про злочин. За результатами звернення було проведене службове розслідування, виявлено факт порушення ОСОБА_5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та Правил тримання собак у населених пунктах, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану. Собака відповідача є собакою бійцівської породи, тому діяльність, пов'язана з її утриманням, є джерелом підвищеної небезпеки.

Посилаючись на те, що докази заподіяння матеріальної шкоди у нього відсутні, позивач просив відшкодувати лише завдану моральну шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, яка виразилася у фізичних та душевних стражданнях в зв'язку з втратою частини пальця.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2015 року задоволено позов частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 судовий збір на користь держави в розмірі 487 грн 20 коп.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 18 лютого 2016 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2015 року в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000 грн та судового збору в розмірі 487 грн 20 коп. змінено та в цій частині ухвалено нове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 14 500 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 судовий збір на користь держави в розмірі 1 023 грн 20 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення апеляційного суду Київської області від 18 лютого 2016 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судом першої інстанції встановлено, що 07 січня 2015 до Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області надійшло повідомлення про те, що 7 січня 2015 приблизно о 19 год. 30 хв. за адресою по вул. Леваневського,48 у м. Білій Церкві ОСОБА_4 покусала собака.

07 січня 2015 до Білоцерківського МВ надійшло повідомлення з Білоцерківської міської лікарні № 2 про те, що до них за медичною допомогою звернувся ОСОБА_4, якому встановлено діагноз - вкушений травматичний відрив нігтьової фаланги 4-го пальця лівої кисті.

Того ж дня до Білоцерківського МВМ надійшло звернення ОСОБА_4, який просив провести перевірку та прийняти міри до власника собаки "Німецька вівчарка", яка накинулась на нього та спричинила тілесні ушкодження.

Згідно з висновком від 13 січня 2015 року, за результатами звернення ОСОБА_4 - ЖЕО № 461 1-го МВМ Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області встановити об'єктивні дані, які б вказували на те, яка саме із собак нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_4 не надалося можливим, оскільки покази сторін різняться, а встановлені очевидці події чітко вказати на одну із собак не можуть, але у діях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 встановлені ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 154 КУпАП, щодо вигулу собак без намордників.

За результатами перевірки відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 154 КУпАП, який направлений на розгляд до адміністративної комісії. Постановою адміністративної комісії виконкому Білоцерківської міської ради від 28 січня 2015 року № 52 ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 154 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Матеріали перевірки долучені до матеріалів проведення службового розслідування за фактом недотримання вимог законодавства ДІМ ОСОБА_5, оскільки відповідно до ст. 15 КУпАП, за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 154 КУпАП, він несе відповідальність за Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ.

За результатами проведення службового розслідування встановлено факт порушення ОСОБА_5 вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України в частині дотримання законодавства та п. а ст. 7 Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР від 17 червня 1980 року (n0001303-80) щодо заборони виведення собак із ізольованих територій в загальні двори та на вулиці без намордників, відповідальність за яке передбачена ст. 154 КУпАП, наказам Білоцерківського МВ від 12 лютого 2015 року № 124 ДІМ ОСОБА_5 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану.

З 07 січня 2015 року по 20 січня 2015 року ОСОБА_4 знаходився під наглядом лікувального закладу Білоцерківської міської лікарні № 1 з діагнозом: вкушена травматична ампутація четвертого пальця лівої кисті, що підтверджується записами в амбулаторній картці № 453062.

Частково задовольняючи позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000 грн, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивачу заподіяна шкода джерелом підвищеної небезпеки - внаслідок неправомірного утримання відповідачем собаки бійцівської породи.

Разом з тим, апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції та збільшуючи розмір відшкодування моральної шкоди, вірно виходив з тривалості та глибини душевних страждань внаслідок протиправної поведінки ОСОБА_5

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про те, що апеляційним судом не враховано характер тілесного ушкодження позивача є безпідставними.

Твердження ОСОБА_5 про неврахування судом апеляційної інстанції його матеріального становища при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди та необхідності зменшення його відповідальності, у зв'язку з вчиненням позивачем адміністративного правопорушення та недотримання Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР від 17 червня 1980 року (n0001303-80) , є необґрунтованими та не спростовують висновків суду.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ