розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права власності на частку квартири за набувальною власністю, за касаційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах малолітнього ОСОБА_5 на заочне рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 11 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 14 березня 2016 року,

У жовтні 2015 року ОСОБА_4, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5, звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи його тим, що він є опікуном малолітнього ОСОБА_5

З народження ОСОБА_5 проживав в двокімнатній квартирі АДРЕСА_1. 1/3 частини цієї квартири належала матері ОСОБА_5 - ОСОБА_7, яка проживала в цій квартирі з 2003 року. Інші співвласники квартири ОСОБА_6 та ОСОБА_8, яким також належить по 1/3 частини у вказаній квартирі, нею не користуються та не виконують обов'язків з утримання нерухоме майно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 померла. ОСОБА_5 продовжує користуватись спірною квартирою. Протягом 10 років ОСОБА_7 сплачувала комунальні послуги за вказану квартиру, ОСОБА_6 або ж члени його сім'ї не цікавились спірною квартирою, не мають від неї ключів, не виконують свого обов'язку щодо сплати комунальних послуг та ремонту в квартирі.

Посилаючись на те, що малолітнім ОСОБА_5 у повному обсязі дотримані вимоги ст. 344 ЦК України, а саме: добросовісність, відкритість та безперервність володіння майном, просив визнати за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю на 2/3 частини спірної квартири.

Заочним рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 11 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 14 березня 2016 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права власності на частку квартири за набувальною власністю відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності від 12 жовтня 2003 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_9 та членам її сім'ї ОСОБА_7, ОСОБА_6 по 1/3 частини кожному.

Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 липня 2011 року, Сова В.Ф., приватний нотаріус Городянського районного нотаріального округу посвідчує, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, є її чоловік ОСОБА_6, у тому числі, з урахуванням 1/3 частки, від якої відмовився син спадкодавця ОСОБА_6, у тому числі, з урахуванням 1/3 частки, від якої відмовилась дочка спадкодавця ОСОБА_7 Спадщина, на яку видано вказане свідоцтво, складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

Таким чином, ОСОБА_8 після смерті своєї дружини ОСОБА_9 успадкував 1/3 частини спірної квартири.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 482/2013 Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, після смерті якого спадщину прийняв його син - відповідач ОСОБА_6

Приватним нотаріусом Городянського районного нотаріального округу Чернігівської області Совою В.Ф. 10 липня 2014 року відкрита спадкова справа № 78/2014 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

ОСОБА_4, який діє як законний опікун від імені малолітнього ОСОБА_5, прийняв всю спадщину померлої ОСОБА_4 від імені малолітнього ОСОБА_5 відповідно до ст. 1261 ЦК України.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, враховуючи положення п. 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" (v0005740-14) , виходив з відсутності обов'язкової умови для набуття права власності за набувальною давністю, передбаченої ст. 344 ЦК України, добросовісності, оскільки ОСОБА_7 знала, що 2/3 частини вказаної квартири належали її брату ОСОБА_6 та її матері ОСОБА_9

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про порушення судами попередніх інстанцій ст. 334 ЦК України та. 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" (v0005740-14) , оскільки ними невірно розтлумачено поняття добросовісності заволодіння, є безпідставними та такими, що не спростовують висновків судів.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах малолітнього ОСОБА_5 відхилити.

Заочне рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 11 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 14 березня 2016 року залишити без змін.