Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Маляренка А.В., Демяносова М.В., Дьоміна О.О., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Міссіяж ОленаАнатоліївна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець Іван Олександрович про визнання договорів купівлі - продажу недійсними, скасування рішення про реєстрацію права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27 січня 2016 року,

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу особи Міссіяж О.А., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець І. О. про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_10 в інтересах якого діяла ОСОБА_5 на підставі довіреності та ОСОБА_6, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Місіяж О.А. 05 вересня 2013 року; визнання недійсним договору купівлі-продажу вищевказаної квартири, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О. 08 листопада 2014 року; скасування рішення Державного реєстратора правна нерухоме майно, а саме реєстрацію права власності на спірну квартиру.

На обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_10 є його батьком. У батька у приватній власності була однокімнатна квартира АДРЕСА_1. ОСОБА_10 надав довіреність на продаж вищевказаної квартири ОСОБА_5, яка була посвідчена Міссіяж О.А., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 05 вересня 2013 року за реєстровим номером № 2226. Як свідчить свідоцтво про смерть від 08 січня 2015 року, його батько ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

09 липня 2014 року був укладений договір купівлі-продажу спірної квартири посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Міссіяж О.А. між ОСОБА_10 в інтересах якого діяла ОСОБА_5 на підставі довіреності від 05 вересня 2013 року та з другої сторони ОСОБА_6

08 листопада 2014 року був укладений ще один договір купівлі-продажу спірної квартири посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу з однієї сторони ОСОБА_6 та з другої сторони ОСОБА_7.

З урахуванням наведеного представник за довіреністю не мав права вчиняти будь-які дії, оскільки дана довіреність припинила свою дію. Відповідно до ч. 3 ст. 215 К України, яка встановлює якщо недійсність правочину прямо невстановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 27 січня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не надано доказів, що він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 відповідно до ст. ст. 1268, 1269 ЦК України, ним не надано відомостей про проживання на день відкриття спадщини(день смерті) зі спадкодавцем ОСОБА_10 або про звернення до нотаріуса протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця із заявою про прийняття спадщини, або ухвалення рішення про надання додаткового строку про надання такої заяви.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.