Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого суддів: Дьоміної О.О., Дем'яносова М.В., Маляренка А.В., Леванчука А.О., Парінової І.К., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Іршавської міської ради, третя особа - ОСОБА_6, про визнання недійсними рішень міської ради, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 17 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 26 січня 2016 року,

У жовтні 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Іршавської міської ради Закарпатської області від 7 жовтня 2015 року № 2082 їй відмовлено у наданні дозволу на приватизацію земельної ділянки для садівництва площею 0,0398 га по АДРЕСА_1, без зазначення підстав. У той же час рішенням цієї ради № 2133 ОСОБА_6 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0398 га по АДРЕСА_2 у користування на умовах оренди для городництва.

Посилаючись на незаконність прийнятих рішень, позивач просила їх скасувати.

Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 17 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 26 січня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України (2768-14) ) земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Частиною 1 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Пунктом 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що відповідно до договору оренди землі № НОМЕР_1 5 липня 2011 року Іршавська міська рада надала в оренду ОСОБА_7, що проживає по АДРЕСА_1, у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0398 га для ведення городництва, яка знаходиться по АДРЕСА_2 строком на 2 роки, тобто до 29 березня 2013 року.

Рішенням Іршавської міської ради від 29 березня 2013 року № 879 продовжено строк дії договору оренди земельної ділянки від 5 липня 2011 року № НОМЕР_1 на 2 роки, тобто до 29 березня 2015 року. У п. 3.1 рішення сесії було зобов'язано укласти додаткову угоду до договору оренди землі у встановленому законом порядку.

З листа Іршавської міської ради від 22 січня 2016 року № 010-8/84 вбачається, що на підставі вказаного вище рішення Іршавської міської ради від 29 березня 2013 року № 879 додаткову угоду до договору оренди не зареєстровано.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі смерті фізичної особи-орендаря, тобто укладений з ОСОБА_7 договір оренди земельної ділянки припинився ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановлено, що після смерті ОСОБА_7 його дочка ОСОБА_5зверталася до Іршавської міської ради із заявою про приватизацію чи передачу в оренду спірної земельної ділянки для садівництва.

Рішенням Іршавського районного суду від 9 червня 2015 року визнано протиправним та скасовано рішення Іршавської міської ради від 19 лютого 2015 року № 1692 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_5 щодо надання дозволу на приватизацію земельної ділянки для садівництва та території Іршавської міської ради по АДРЕСА_1", про відмову в задоволенні заяви.

Встановлено, що рішенням Іршавської міської ради від 7 жовтня 2015 року № 2082 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_5 щодо надання дозволу на приватизацію земельної ділянки для садівництва на території Іршавської міської ради по АДРЕСА_1" у наданні дозволу на приватизацію земельної ділянки для садівництва площею 0,0398 га по АДРЕСА_1 у м. Іршава, гр. ОСОБА_5, що мешкає по АДРЕСА_1, відмовлено.

Рішенням Іршавської міської ради від 7 жовтня 2015 року № 2133 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди для городництва гр. ОСОБА_6, що мешкає АДРЕСА_3, у АДРЕСА_2" надано дозвіл ОСОБА_6 на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди належним чином перевірили доводи позивача щодо незаконності прийнятих Іршавською міською радою рішень від 7 жовтня 2015 року № № 2082, 2133 та на підставі наявних у справі доказів, дійшли обґрунтованого висновку про те, що ці рішення ради вмотивовані та прийняті Іршавською міською радою в межах повноважень та відповідно до Земельного кодексу України (2768-14) і Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) . Доказів на спростування цих обставин позивачем надано не було, а тому слід дійти висновку, що рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими й правильність висновків судів не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 17 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 26 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.