Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Закропивного О.В., Коротуна В.М.,

Мазур Л.М., Писаної Т.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант", ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування, майнової та моральної шкоди, збитків, заподіяних унаслідок дорожньо-транспортної пригоди за касаційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 3 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 березня 2016 року,

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант" (далі - ТзДВ "СК "Альфа-Гарант"), ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування, майнової та моральної шкоди, збитків, заподіяних унаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він у встановленому законом порядку користувався автомобілем марки "Dodge Avenger", реєстраційний номер НОМЕР_1. 17 червня 2014 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля під його керуванням та автомобіля марки "Honda CRV", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 Указана дорожньо-транспортна пригода призвела до заподіяння механічних пошкоджень його автомобілю. ОСОБА_3 указував на те, що в результаті розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки "Honda CRV", реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована в в ТзДВ "СК "Альфа-Гарант". Виходячи з наведеного, позивач просив суд стягнути з ТзДВ "Альфа-Гарант" суму страхового відшкодування в розмірі 2 959 грн 50 коп., суму пені за час прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 409 грн 90 коп., з ОСОБА_4 суму майнової шкоди в розмірі 41 293 грн 24 коп., суму франшизи 1 тис. грн, а також солідарно з відповідачів у рахунок відшкодування моральної шкоди 3 тис. грн.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 3 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 березня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТзДВ "СК "Альфа-Гарант" на користь ОСОБА_3 суму невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 2 959 грн 50 коп., суму пені в розмірі 409 грн 90 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму майнової шкоди в розмірі 41 293 грн 24 коп., суму франшизи в розмірі 1 тис. грн та у рахунок відшкодування моральної шкоди 2 тис. грн. Вирішено питання про розподіл судового збору. У задоволенні решти вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ТзДВ просить скасувати судові рішення в частині задоволення вимог ОСОБА_3 до страхової компанії, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в позові.

У решті судові рішення до суду касаційної інстанції не оскаржено та предметом перегляду не є (ст. 335 ЦПК України).

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, стягуючи із страхової компанії на користь позивача суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 2 959 грн 50 коп., з висновками якого погодився й апеляційний суд, обгрунтовано виходив із того, що позивачем понесені витрати на оплату робіт по відновленню його автомобіля платником податку на додану вартість, відтак у відповідача наявний обов'язок по виплаті позивачу страхового відшкодування з урахуванням суми податку на додану вартість.

Судами установлено, що ОСОБА_3 користувався автомобілем марки "Dodge Avenger", реєстраційний номер НОМЕР_1.

17 червня 2014 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Dodge Avenger", реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля марки "Honda CRV", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

Згідно постанови Малиновського районного суду м. Одеси у справі про адміністративне правопорушення від 17 липня 2014 року, суд встановив наявність в діях ОСОБА_4 порушення ПДДР.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки "Honda CRV", реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована ТзДВ "СК "Альфа-Гарант".

Відповідно до наданого позивачем рахунку фактури від 24 вересня 2014 року складеного ПАТ "Одеса-Авто" загальна сума відновлювального ремонту автомобіля марки "Dodge Avenger", реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 59 050 грн 26 коп.

Оскільки даний розрахунок сторонами не заперечувався, заяв про забезпечення доказів з приводу визначення суми майнової шкоди не надходило, суди обґрунтовано вважали, що саме така сума потрібна для відновлювального ремонту зазначеного автомобіля.

Так, звертаючись до суду із позовом до ТзДВ "СК "Альфа-Гарант" про стягнення недоплаченого страхового відшкодування, позивач указував на те, що ремонт його автомобіля було проведено ПАТ "Одеса-Авто", яке є платником податку, відтак у страхової компанії наявний обов'язок по виплаті йому страхового відшкодування з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МСТБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди,зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

За змістом наведених вище правових норм у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлювального ремонту на суму, що включає податок на додану вартість, в межах суми страхового відшкодування.

Оскільки ПАТ "Одеса-авто" є платником податку на додану вартість, суди дійшли обґрунтованого висновку, що з відповідача ТзДВ "СК "Альфа-Гарант" підлягає стягненню сума невизначеного страхового відшкодування в розмірі 2 959 грн 50 коп.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МСТБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Так, суди дійшли обґрунтованого висновку про необхідність стягнення із страхової компанії на користь позивача пеню за порушення строків виплати страхового відшкодування за період з 30 жовтня 2014 року по 27 березня 2015 року в розмірі 409 грн 90 коп. Розмір пені розраховано виходячи з простроченої суми виплати страхового відшкодування, кількості днів прострочення та показників обліку Національного банку України, що відповідає положенням п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень в частині позову ОСОБА_3 до ТзДВ СК "Альфа-Гарант", про стягнення страхового відшкодування та пені, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ч. 1 ст. 336, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант" відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 3 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 березня 2016 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант", про стягнення страхового відшкодування та пені залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.