Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Коротуна В.М., Червинської М.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Вищого професійного училища № 25 про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення, визнання недійсною приватизації житла, скасування розпорядження про приватизацію та скасування свідоцтва про право власності на житло, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 03 березня 2016 року,

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, в якому просила визнати недійсним ордер на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, виданий директором Вищого професійного училища № 25 на підставі протокольного рішення № 26 житлової комісії від 03 березня 2010 року; визнати недійсною приватизацію вказаної квартири; скасувати розпорядження Вищого професійного училища № 25 від 18 жовтня 2011 року № 25№ 01-024-530 про приватизацію та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07 грудня 2011 року, видане ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначила, що вона перебуває на квартирному обліку при Виконавчому комітеті Хмельницької міської ради з січня 1992 року, а відповідач лише з червня 1993 року, а тому спірна квартира мала бути надана саме їй. На засіданні житлової комісії, не в порядку черговості, а на підставі рейтингу, було вирішено надати квартиру відповідачу. Ордер на спірну квартиру було видано директором училища, а не виконавчим комітетом про, що їй стало відомо в результаті розгляду аналогічної справи.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 03 березня 2016 року, в задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

У частині 1 ст. 59 ЖК УРСР визначено, що ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень

Судами встановлено та із матеріалів справи вбачається, що на засіданні житлової комісії Хмельницького Вищого професійного училища № 25, шляхом проведення таємного голосування, на підставі рейтингу, було прийнято рішення про надання ОСОБА_5 квартири.

На підставі цього рішення, 11 жовтня 2011 року Вищим професійним училищем № 25 ОСОБА_5 з сім'єю із двох чоловік було видано ордер на право зайняття житлового приміщення у квартирі АДРЕСА_1.

При цьому, судами встановлено, що позивач, на момент видачі ордера, хоча у м. Хмельницьку не проживала, однак в складі сім'ї матері перебувала на квартирному обліку при Виконавчому комітеті Хмельницької міської ради на загальній черзі, а з лютого 2015 року була переведена на пільгову чергу.

07 грудня 2011 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, на підставі розпорядження Вищого професійного училища № 25 від 18 жовтня 2011 року № 25 № 01-024-530, отримали свідоцтво про право власності на квартиру по АДРЕСА_1.

З урахуванням вказаного суди дійшли правильного висновку, що при вирішенні питання видачі відповідачам ордера та оформлення ними права власності на квартиру права позивача порушені не були, оскільки вона не мала переважних перед відповідачами прав на житлове приміщення, а тому обґрунтовано вважали, що підстав для задоволення її позовних вимог немає.

Таким чином, у ході перегляду справи в касаційному порядку, колегією суддів встановлено, що суди попередніх інстанцій, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалили законні і обґрунтовані судові рішення про відмову в задоволенні позову, а тому підстав для їх скасування немає.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 03 березня 2016 року залишити без змін.