Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Дем'яносова М.В., Леванчука А.О.,

Парінової І.К., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", заінтересована особа - ОСОБА_3, про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на ухвалу Токмацького районного суду Запорізької області від 14 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 18 лютого 2016 року,

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") звернулося до суду із заявою про видачу виконавчого листа та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - ТПП України) від 27 травня 2014 року у справі АС № 304р/2013 за позовом ПАТ "Універсал Банк" до громадянина Російської Федерації ОСОБА_3 про звернення стягнення на акції та видачу виконавчого листа за даним рішенням. Заявник зазначив, що згідно з договором застави місцезнаходженням (перебуванням) боржника ОСОБА_3 є АДРЕСА_2, відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядаються судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України визначено територіальну підсудність справ, підсудних місцевим судам Донецької та Луганської областей, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції і в яких неможливо здійснювати правосуддя, зокрема, територіальну підсудність Старобешівського районного суду Донецької області визначено Токмацькому районному суду Запорізької області. Посилаючись на те, що вказане рішення набрало законної сили та боржником добровільно не виконується, ПАТ "Універсал Банк" просило заяву задовольнити.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 14 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 18 лютого 2016 року, заяву ПАТ "Універсал Банк" залишено без розгляду.

У касаційній скарзі ПАТ "Універсал Банк" просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій й направити справу на продовження розглядудо суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Встановлено, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 27 травня 2014 року у справі АС № 304р/2013 задоволено позов ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на акції.

Згідно з договором застави цінних паперів (акцій) від 20 серпня 2009 року № РL-02/250/09, укладеного між ПАТ "Універсал Банк" та громадянином Російської Федерації ОСОБА_3 з додатковими угодами до нього, боржник ОСОБА_3 мешкає на території Російської Федерації у квартирі АДРЕСА_1; адресою для листування є АДРЕСА_2.

Із відповіді Токмацького районного відділу управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області від 14 серпня 2015 року боржник ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 не значиться.

Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду клопотання ПАТ "Універсал Банк" про примусове виконання рішення іноземного суду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що заявник не надав документа про належне повідомлення відповідача про дату судового засідання в іноземному суді.

Проте повністю погодитися з такими висновками судів не можна з огляду на наступне.

За змістом ч. 2 ст. 10 ЦК України та ст. 3 Закону України "Про міжнародне приватне право" від 23 червня 2005 року, якщо в чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Відповідно до ст. V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (995_070) , яка набула чинності для України 08 січня 1961 року та Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (далі - Угода), ратифікованої постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року (2889-12) , у визнанні та приведенні у виконання іноземного арбітражного рішення може бути відмовлено у випадку, якщо сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітру, або про арбітражний розгляд, або з інших причин не могла надати свої пояснення.

Аналогічна норма закріплена у ст. 9 Угоди, відповідно до якої підставою для відмови у виконанні рішення є наявність доказів про те, що інша сторона не була повідомлена про процес.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та ст. 36 цього Закону.

Статтею 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" встановлені підстави для відмови у визнанні або у виконанні арбітражного рішення.

Так, у визнанні або у виконанні арбітражного рішення, незалежно від того, в якій державі воно було винесено, може бути відмовлено лише на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть компетентному суду, у якого просить визнання або виконання, доказ того, що сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення.

Отже, вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанції на порушення вимог ст. ст. 212, 213, 303, 316 ЦПК України дійшли помилкового висновку про залишення клопотання ПАТ "Універсал Банк" без розгляду з підстав не оформлення його відповідно до вимог, передбачених ст. 394 ЦПК України, оскільки положення вказаної статті можуть застосовуватися лише у випадках, що не передбачені міжнародними договорам.

Поза увагою судів залишилося те, що наведеними вище міжнародними договорами та законами врегульовано випадки, що були предметом розгляду даної справі, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми міжнародного права, якими не передбачено залишення без розгляду клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду.

Крім того, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що згідно із зазначеними вище положеннями міжнародних договорів та законів доведення факту неповідомлення ОСОБА_3 про арбітражний розгляд лежить на ньому, як на особі, яка заперечує визнання іноземного рішення на території України.

Така ж правова позицій викладена у постанові Верховного Суду України від 23 квітня 2014 року у справі № 6-39цс14.

Відповідно до ч. 1 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування ухвал судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення судом норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанції постановили незаконні ухвали, які не відповідають вимогам процесуального права та перешкоджають провадженню у справі, тому в силу ч. 1 ст. 338 ЦПК України це є підставою для їх скасування із передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" задовольнити.

Ухвалу Токмацького районного суду Запорізької області від 14 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 18 лютого 2016 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.