розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - орган опіки та піклування Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини, за касаційною скаргою, поданою представником ОСОБА_5 - ОСОБА_6, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 21 січня 2016 року,

У червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 20 жовтня 2015 року, просив суд: зобов'язати відповідача ОСОБА_5 усунути йому перешкоди у спілкуванні із сином ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1; визначити спосіб його участі у спілкуванні із сином без присутності матері дитини у визначеному ним місці до досягнення дитиною 14-річного віку за наступним графіком:

кожної першої та третьої суботи січня, лютого, березня, квітня, травня, вересня, жовтня, листопада та грудня кожного року, з 10.00 год. до 20.00 год.;

кожної другої та четвертої неділі січня, лютого, березня, квітня, травня, вересня, жовтня, листопада та грудня кожного року, з 10.00 год. до 20.00 год.;

з 10.00 год. 08 червня до 20.00 год. 14 червня кожного року;

з 10.00 год. 22 червня до 20.00 год. 28 червня кожного року;

з 10.00 год. 08 липня до 20.00 год. 14 липня кожного року;

з 10.00 год. 22 липня до 20.00 год. 28 липня кожного року;

з 10.00 год. 08 серпня до 20.00 год. 14 серпня кожного року;

з 10.00 год. 22 серпня до 20.00 год. 28 серпня кожного року.

Свої вимоги мотивував тим, що він, як батько, любить свого сина, а тому бажає більше часу проводити з ним, піклуватися про нього, займатися його вихованням та розвитком, гратися з ним, тощо, для чого потрібно значно більше часу, аніж фактично він має можливість спілкуватися з дитиною, у зв'язку з певною поведінкою його колишньої дружини.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Встановлено ОСОБА_4 години участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, за наступним графіком:

перша, третя субота місяця з 10.00 год. до 16.00 год., й без можливої присутності матері дитини;

друга, четверта неділя місяця з 10.00 год. до 16.00 год., й без можливої присутності матері дитини;

святкові дні та дні канікул - за попередньою домовленістю з мамою дитини й без можливої її присутності.

Зобов'язано ОСОБА_4 дотримуватися режиму харчування та відпочинку дитини.

Зобов'язано ОСОБА_5 не перешкоджати ОСОБА_4 брати участь у вихованні дитини та у спілкуванні з ним.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 21 січня 2016 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року змінено в частині встановлення ОСОБА_4 графіку годин участі у вихованні та спілкуванні з сином, встановивши ОСОБА_4 години участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, за наступним графіком:

перша, третя субота кожного місяця з 10.00 год. до 20.00 год. без присутності матері дитини;

друга, четверта неділя кожного місяця з 10.00 год. до 20.00 год. без присутності матері дитини;

влітку: другий, третій тиждень липня кожного року без присутності матері дитини.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 21 січня 2016 року і ухвалити у справі нове судове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального і матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

При розгляді справи судами встановлено, що сторони мають сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після припинення шлюбних відносин проживає з мамою, а позивач у добровільному порядку надає матеріальну допомогу на його утримання.

Малолітній ОСОБА_9 наразі перебуває під наглядом мами, відвідує дошкільний навчальний заклад № 248 Дарницького району м. Києва. До садочка його приводять мама та бабуся; батько приходить провідувати сина, чому мама не заперечує (а. с. 52).

Згідно відомостей з медичного закладу, де перебуває на обліку дитина, встановлено, що ОСОБА_8 часто хворіє на простудні захворювання, перебуває на обліку у лікаря-педіатра та отоларинголога, лікаря-гастроентеролога з приводу ДЖВШ, диспанкреатизму, деформації жовчного міхура; дитина потребує дієтичного харчування і подальшого диспансерного нагляду (a. c. 49, 50).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із інтересів малолітньої дитини, встановив, що позивач, як батько малолітнього сина ОСОБА_9, має позитивні характеризуючи дані, має бажання приймати активну участь у вихованні дитини, допомагати матеріально, а тому вважав за необхідне встановити порядок спілкування позивача з дитиною, визначивши зустрічі з 10.00 год. до 16.00 год. першої та третьої суботи та другої, четвертої неділі без присутності матері, святкові дні та дні канікул - за попередньою домовленістю з мамою дитини й без можливої її присутності.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками частково не погодилася.

Встановила, що при визначенні способу участі позивачів у вихованні та спілкування з дитиною, суд першої інстанції не врахував, що час для зустрічей повинен бути достатнім та не повинен носити формальний характер. Крім того, встановивши графік участі батька у вихованні дитини у святкові дні та дні канікул за попередньою домовленістю з матір'ю дитини, суд першої інстанції спір в цій частині фактично не вирішив.

Колегія суддів, виходячи з необхідності забезпечення найкращих інтересів дитини, враховуючи, що зустрічі дитини з батьком не повинні носити формальний характер, бути достатніми за часом для спілкування батька з сином, з урахуванням дотримання розумного балансу на участь кожного з батьків у вихованні дитини, вважала за доцільне в цій частині рішення суду першої інстанції змінити, визначивши наступний графік участі батька у вихованні дитини:

перша, третя субота кожного місяця з 10.00 год. до 20.00 год. без присутності матері дитини;

друга, четверта неділя кожного місяця з 10.00 год. до 20.00 год. без присутності матері дитини;

влітку: другий, третій тиждень липня кожного року без присутності матері дитини.

В решті рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд дійшов висновків про необхідність залишення без змін рішення районного суду у іншій частині.

При цьому, апеляційний суд обґрунтовано керувався нормами ст. ст. 7, 19, 141, 150, 153, 157-159 СК України (2947-14) , ст. 15 Закону України "Про охорону дитинства", врахував інтереси дитини та висновки уповноважених державних органів з даного питання.

Доводи касаційної скарги та наявні у матеріалах справи документи не спростовують доводів суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновків, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ