Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Колодійчука В.М., суддів: Висоцької В.С., Ступак О.В., Кафідової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Корд Груп" до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Корд Груп" на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 16 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 20 серпня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У травні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Корд Груп" (далі - ТОВ "Корд Груп") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у якому просило суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів 1 903 612 грн 85 коп., заборгованості за договором про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой", укладеним 12 липня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Бізнесінвестресурс", що діє від імені та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду не диверсифікованого виду закритого типу "Старокиївський" (далі - ТОВ "Бізнесінвестресурс"), та ОСОБА_7
Позовні вимоги ТОВ "Корд Груп" обґрунтувало тим, що за умовами вказаного вище договору ТОВ "Бізнесінвестресурс" (правонаступник - ТОВ "Корд Груп") продало та передало у власність ОСОБА_7 належну товариству частку у статутному капіталі ТОВ "Градострой", що становить 99,9 % статутного капіталу, сума якого становить 4 995 000 грн. Відповідач ОСОБА_7, який є покупцем, частину умов даного договору не виконав, а саме не сплатив 1 903 612 грн 85 коп., які повинен був сплатити протягом одного року з моменту укладення договору.
За договором поруки від 01 червня 2011 року, укладеним між ТОВ "Бізнесінвестресурс" та ОСОБА_6, ОСОБА_6 зобов'язався перед товариством відповідати за виконання ОСОБА_7 боргових зобов'язань у повному обсязі. Станом на 20 травня 2015 року залишок несплаченої заборгованості по договору складає - 1 903 612 грн 85 коп., що і змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.
Представником відповідача ОСОБА_7 було надіслано до суду заперечення, в якому поставлено питання про застосування до даних правовідносин наслідки спливу строку позовної давності, як підстави для відмови в позові.
Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 16 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 20 серпня 2015 року, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ "Корд Груп" просить скасувати рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 16 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 20 серпня 2015 року і ухвалити у справі нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
З матеріалів справи вбачається, що 12 липня 2010 року між ТОВ "Бізнесінвестресурс" та ОСОБА_7 було укладено договір про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Градострой". За умовами даного договору відповідач ОСОБА_7 повинен був сплатити частку вартості у сумі 3 091 387 грн 15 коп. протягом 3 банківських днів з моменту укладення договору, тобто до 15 липня 2010 року, а частку вартості у сумі 1 903 612 грн 85 коп. протягом одного року з моменту укладення договору, тобто до 12 липня 2011 року (а. с. 23).
На підставі договору поруки від 01 червня 2011 року ОСОБА_6 поручився перед ТОВ "Бізнесінвестресурс" за зобов'язаннями ОСОБА_7 по зазначеному вище договору від 12 липня 2010 року (а. с. 26).
28 лютого 2014 року ТОВ "Бізнесінвестресурс" уклало з ТОВ "Корд Груп" договір про відступлення права вимоги, за умовами якого новий кредитор (ТОВ "Корд Груп") одержав право замість первісного кредитора вимагати від боржника ОСОБА_7 сплати 1 903 612 грн 85 коп. грошових коштів по вказаному вище основному договору від 12 червня 2010 року (а. с. 27).
Суд першої інстанції встановив наявність простроченої з боку основного боржника ОСОБА_7 заборгованості за вказаним вище договором від 12 липня 2010 року, як наслідок - суд встановив факт порушеного права позивача в рамках даного позову. Крім того, судом встановлено, що з 13 липня 2011 року виникло право вимоги на даний позов та з того моменту розпочався перебіг загального трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) який позивачем пропущено, оскільки позов подано до суду лише 26 травня 2015 року. Встановлено, що позивачем не заявлено клопотання про поновлення такого строку, на відміну від представника відповідача, який наполягав на застосуванні наслідків спливу строку позовної давності.
Керуючись ч. 4 ст. 267 ЦК України та враховуючи викладені вище обставини, суд першої інстанції відмовив у позові саме через сплив позовної давності. Також суд послався на норми ст. 262 ЦК України, якими передбачено, що заміна сторони у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Апеляційний суд визнав такі доводи районного суду обґрунтованими та залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди не мали права враховувати клопотання представника відповідача ОСОБА_7 щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності до даних правовідносин з посиланням на те, що відсутні належні документи на підтвердження повноважень представника яким заявлено відповідне клопотання, як наслідок - суди не мали права відмовляти в позові через пропуск строку звернення до суду з даним позовом.
Дане питання досліджувалося судом апеляційної інстанції, який у судовому рішенні навів переконливі мотиви з яких дані твердження позивача не було взято судом до уваги.
Зокрема, суд послався на те, що положеннями ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
В матеріалах справи (а. с. 50) наявна копія довіреності ОСОБА_7, якою він уповноважив ОСОБА_8 представляти та захищати його інтереси в усіх судових установах, надана для виконання представницьких функцій з правом вести справи в усіх судових органах, з усіма правами, що надані законом позивачеві, відповідачеві, стягувачу. Вказана довіреність містить підпис довірителя, посадової особи організації, в якій довіритель працює, печатку, звірена з оригіналом. Також у тексті довіреності зазначено, що довіреність підписана довірителем власноручно в присутності посадової особи організації. Крім того, сам довіритель ОСОБА_7 не виказував і не виказує заперечень проти вчинених у його інтересах дій повіреного ОСОБА_8, а тому твердження апелянта щодо недійсності довіреності представника відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_8 апеляційним судом визнано необґрунтованими.
Такі доводи апеляційного суду не спростовуються наявними у матеріалах справи документами та доводами касаційної скарги.
Висновки судів попередніх інстанцій про відмову в позові з підстав, передбачених ч. 4 ст. 267 ЦК України, є обґрунтованими, а оскаржувані в касаційному порядку судові рішення судів відповідають вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України, тому, керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Корд Груп" відхилити.
Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 16 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 20 серпня 2015 рокузалишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
В.М. Колодійчук
В.С. Висоцька
О.В. Кафідова
О.В. Ступак
І.М. Фаловська