розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" на ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 листопада 2015 року,

У січні 2014 року публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" (далі - ПАТ "КБ "Експобанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 19 листопада 2015 року відмовлено ПАТ "КБ "Експобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у відкритті апеляційного провадження на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2014 року.

У касаційній скарзі ПАТ "КБ "Експобанк" просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу направити для продовження розгляду до апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи ПАТ "КБ "Експобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження і заявником не порушено клопотання про поновлення цього строку із зазначенням підстав для його поновлення. Крім того, апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України. Суд надавав строк для усунення недоліків апеляційної скарги, однак заявником вони усунуті не були.

Проте даний висновок не ґрунтується на процесуальному законі.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 13 ЦПК України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно з ч. 1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ЦПК України рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 11 листопада 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З апеляційною скаргою позивач звернувся 21 жовтня 2015 року, тобто поза межами строку, встановленого законом.

Пропустивши строк апеляційного оскарження рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2014 року та звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотанням про його поновлення, позивач посилався на те, що на підставі заяви повний текст судового рішення було отримано по пошті 12 жовтня 2015 року, про що надав копію конверта та копію судового рішення з відміткою про дату отримання (а. с. 135, 136).

Так, визнавши причини пропущення строку на апеляційне оскарження неповажними, апеляційний суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 297 ЦПК України залишив апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Експобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію без руху, надавши останньому строк, зокрема, для обґрунтування поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження.

Судом установлено, що на виконання вимог ухвали апеляційного суду Київської області від 5 листопада 2015 року ПАТ "КБ "Експобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію направило до суду клопотання про поновлення строку з посиланням на несвоєчасне отримання копії оскаржуваного рішення.

Проте, визнавши причини пропущення строку на апеляційне оскарження неповажними та дійшовши висновку про відсутність підстав для його поновлення, апеляційний суд зазначив, що не можна погодитись з поважністю зазначення банком причини пропущення строку на апеляційне оскарження - несвоєчасне отримання копії рішення.

При цьому апеляційний суд зазначив, що представник банку був присутнім у судовому засіданні 11 листопада 2014 року під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Разом із тим апеляційний суд не звернув уваги на те, що ЦПК України (1618-15) не містить вичерпного переліку поважності причин пропущення строку на оскарження. Вони оцінюються у кожній конкретній справі, виходячи із фактичних обставин.

Таким чином, апеляційний суд належним чином не дослідив причини пропущення строку на апеляційне оскарження, не врахував те, що позивач виконав вказівки суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги та звернувся до апеляційного суду з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, не дав належної оцінки доводам позивача щодо дотримання права заявника на доступ до правосуддя, проголошеного ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і, відмовив в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження у справі.

Крім того, суд не взяв до уваги те, що сама по собі присутність сторони чи її представника під час проголошення вступної та резолютивної частин рішення і отримання їх копії не є безумовною підставою для відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження, оскільки відсутність у сторони повного тексту рішення унеможливлює мотивування апеляційної скарги, що є її обов'язковим елементом відповідно до вимог ст. 295 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, постановлена в справі ухвала апеляційного суду не може залишатись в силі та з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 листопада 2015 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.