розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до приватного акціонерного товариства Корнинський кар'єр "Леопард" про визнання недійсним та скасування рішення наглядової ради, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 03 лютого 2016 року,

У березні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства Корнинський кар'єр "Леопард" (далі - ПрАТ Корнинський кар'єр "Леопард") про визнання недійсним та скасування рішення наглядової ради ПрАТ Корнинський кар'єр "Леопард" від 14 липня 2013 року.

Мотивуючи позовні вимоги, ОСОБА_6 посилався на те, що оспорюваним рішенням наглядової ради було проведено перерахунок його заробітної плати за період з червня 2011 року по червень 2013 року на підставі акту виявленої помилки від 03 червня 2013 року, затвердженого на засіданні наглядової ради товариства від 14 липня 2014 року.

Рішення наглядової ради позивач вважає незаконним, оскільки при його ухваленні було порушено порядок виявлення та оформлення нелічильної помилки і це суперечить положенням ст. 127 КЗпП України, якими не передбачено стягнення заробітної плати у випадку виявлення нелічильної помилки.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 15 липня 2015 року позов задоволено.

Скасовано рішення наглядової ради ПрАТ Корнинський кар'єр "Леопард" про перерахунок заробітної плати ОСОБА_6, затверджене протоколом засідання наглядової ради ПрАТ Корнинський кар'єр "Леопард" від 14 липня 2013 року.

Стягнуто з ПрАТ Корнинський кар'єр "Леопард" в дохід Держави судовий збір в розмірі 243 грн 60 коп.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 03 лютого 2016 року рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 15 липня 2015 року скасовано, провадження у справі закрито.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 03 лютого 2016 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню у зв'язку з наступним.

При розгляді справи судами встановлено, що 08 лютого 2011 року ОСОБА_6 згідно з протоколом засідання Наглядової ради товариства від 07 лютого 2011 року був призначений головою правління ПрАТ Корнинський кар'єр "Леопард" (а. с. 27). Того ж дня між ПрАТ Корнинський кар'єр "Леопард" в особі голови Наглядової ради Назарчук В.М. та ОСОБА_6 був підписаний контракт на управління підприємством (а. с. 19-26).

03 червня 2013 року позивача звільнено у зв`язку із закінченням строку трудового договору за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (а. с. 27).

В той самий день бухгалтером з обліку розрахунків по заробітній платі ПрАТ Корнинський кар'єр "Леопард" Огородник І.Ю. складено акт виявлення нелічильної помилки при нарахуванні заробітної плати з червня 2011 року по червень 2013 року, яка полягала в безпідставному збільшенні заробітної плати з 8 тис. грн до 10 тис. грн та зайвому нарахуванні ОСОБА_6 заробітної плати в сумі 35 798 грн 07 коп., виплату якої не було проведено. Комісія в складі трьох осіб факт виявлення нелічильної помилки підтвердила підписами під актом (а. с. 5).

14 липня 2013 року Наглядова рада товариства відповідно до протоколу № 2, вирішила провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_6 з червня 2011 року з розрахунку 8 тис. грн заробітної плати на місяць, в зв`язку з виявленою помилкою, що виникла в наслідок безпідставного збільшення заробітної плати ОСОБА_6 з 8 тис. грн до 10 тис. грн (а. с. 4).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що при виявленні та фіксації нелічильної помилки товариством було порушено порядок, встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року (z0168-95) , з урахуванням Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 365 від 29 грудня 2000 року.

Також суд прийшов до висновку, що згідно з приписами ст. 127 КЗпП України підприємство має право здійснювати відрахування (робити перерахунок) лише при виявленні за певних умов лічильних помилок.

Суд встановив, що ПрАТ Корнинський кар'єр "Леопард" помилково вважав нелічильною помилкою безпідставне збільшення заробітної плати ОСОБА_6 з 8 тис. грн до 10 тис. грн та зайве, у зв'язку з цим, нарахування йому 35 798 грн 07 коп., після звільнення позивача з роботи прийняв рішення про перерахунок його заробітної плати і таким чином зменшив її на цю суму, в той час, як спір з цього приводу підлягає вирішенню лише судом. Встановивши такі обставини, судом було задоволено позовні вимоги та скасовано оскаржуване відповідне рішення відповідача про перерахунок заробітної плати позивача.

З такими висновками суду першої інстанції не погодилася колегія суддів апеляційного суду, пославшись на наступне.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що між ОСОБА_6 та ПрАТ Коринський кар'єр "Леопард" виник спір про розмір сум, належних працівникові при звільненні, який підлягав вирішенню в судовому порядку, встановленому Гл. ХV, відповідно до приписів ст. ст. 116, 117 КЗпП України.

Однак, суд залишив поза увагою, що вирішення судом спору про розмір належних звільненому працівникові сум передбачає, зокрема і перевірку законності актів власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування (перерахування, відрахування) заробітної плати та інших сум, що належать йому при звільненні.

Протокол засідання Наглядової ради товариства про перерахунок належних до виплати (нарахованих) звільненому працівникові сум за наявності спору про їх розмір є лише формою фіксації позиції власника або уповноваженого ним органу у спорі з працівником, тому оскарження самого лише факту складання такого протоколу, який не встановлює для працівника будь-яких обов'язків, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Оскільки протокол № 2 засідання Наглядової ради ПрАТ Корнинський кар'єр "Леопард" від 14 липня 2015 року не встановлює, змінює або скасовує права ОСОБА_6, то його скасування не може бути предметом розгляду в порядку цивільного судочинства поза межами розгляду справи щодо розміру належних позивачу при звільненні сум.

Пославшись на викладене вище та, керуючись положеннями ч. 1 ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, апеляційним судом постановлено ухвалу про скасування рішення районного суду і закриття провадження у справі.

З такими висновками апеляційного суду повністю погодитися не можна.

Стаття 310 ЦПК України встановлює порядок закриття провадження по справі або залишення заяви без розгляду у випадках, коли суд виявить обставини, передбачені ст. 205, 207 ЦПК України.

Підстави і порядок закриття провадження у справі як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції однакові. Стаття 205 ЦПК містить вичерпний перелік підстав закриття провадження по справі. У випадку виявлення судом апеляційної інстанції підстав для закриття провадження у справі, передбачених ст. 205 ЦПК він зобов'язаний відмінити рішення суду першої інстанції і закрити провадження по справі.

До вичерпного переліку підстав закриття провадження по справі, визначеного ст. 205 ЦПК України, зокрема:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

2) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

3) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;

4) сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом;

5) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим;

6) померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі,

не відноситься така підстава, як недоведеність порушеного права позивача чи невірне обрання способу захисту порушеного права, як послався апеляційний суд у оспорюваний в касаційному порядку ухвалі апеляційного суду.

Пункт 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України передбачає, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тобто не належить до юрисдиції суду (непідвідомча суду).

Посилаючись на вказану норму права, апеляційний суд не зазначив у порядку якого судочинства має вирішуватися даний спір, а тому ухвалив судове рішення, що суперечить ст. 315 ЦПК України.

Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що оспорювана ухвала апеляційного суду Вінницької області від 03 лютого 2016 року підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до суду апеляційної інстанції, як це передбачено вимогами п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 03 лютого 2016 року скасувати, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.