розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд" про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01 березня 2016 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 14 квітня 2016 року,

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із указаним позовом, у якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив суд розірвати договір купівлі-продажу конвектора марки "Element" СЕ 1007 МТА SN:0811413467 від 26 жовтня 2014 року та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд" (далі - ТОВ "Комфі Трейд") на його користь грошові кошти в сумі 5 377 грн 37 коп., в тому числі неустойку у розмірі 1 % вартості товару, передбаченої ч. 9 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" в сумі 2 545 грн 75 коп. за період з 10 листопада 2014 року по 06 січня 2016 року; 3 % річних у розмірі 2 666 грн 38 коп.; інфляційні втрати у розмірі 102 грн 85 коп., передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України; грошові кошти в сумі 599 грн за договором купівлі-продажу вказаного конвектора від 26 жовтня 2014 року; витрати на проведення експертизи у сумі 2 404 грн 61 коп.; витрати на пальне в сумі 167 грн 92 коп.; 5 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 жовтня 2014 року він придбав в ТОВ "Комфі Трейд" конвектор марки "Element" СЕ 1007 МТА SN:0811413467, вартістю 599 грн.

Під час використання вищевказаного конвектору були виявлені суттєві недоліки, а саме: неспрацювання електронного датчика, який відмикає живлення під час перегріву конвектора.

29 жовтня 2014 року він звернувся до відповідача з письмовою заявою про заміну товару, проте листом від 03 листопада 2014 року йому було відмовлено.

Зазначав, що 05 листопада 2014 року він здав товар відповідачу на ремонт, а 09 січня 2015 року отримав товар, проте недолік усунуто не було.

05 листопада 2014 року він здав товар відповідачу на ремонт і отримав його назад 09 січня 2015 року, однак виявилось, що недолік усунуто не було, чим йому було заподіяно матеріальні збитки та моральну шкоду, яка складається з того, що він був позбавлений можливості використовувати конвектор за прямим призначенням - для опалення будинку та створення комфортних умов для життя протягом усього зимового періоду 2014-2015 років, та протягом тривалого часу з'ясовував відносини з відповідачем.

Посилаючись на вказані обставини просив суд позов задовольнити.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01 березня 2016 року позов задоволено частково.

Розірвано договір купівлі-продажу конвектора марки "Element" СЕ 1007 МТА SN:0811413467, укладений 26 жовтня 2014 року між ТОВ "КомфіТрейд" і ОСОБА_4

Стягнуто з ТОВ "КомфіТрейд" на користь ОСОБА_4 у рахунок відшкодування майнової шкоди 580 грн і витрати на проведення експертизи в розмірі 2 380 грн 80 коп., а всього 2 960 грн 80 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 14 квітня 2016 року рішення суду першої інстанції змінено, шляхом скасування його в частині відмови ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ТОВ "Комфі Трейд" на користь останнього неустойки за затримку усунення недоліків товару та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення вказаної вимоги.

Стягнуто з ТОВ "Комфі Трейд" на користь ОСОБА_4 неустойку за затримку усунення недоліків товару з 20 листопада по 03 грудня 2014 року у розмірі 22 грн 25 коп.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виявлений у вищевказаному товарі недолік є суттєвим. При цьому суд відмовив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3 % річних, інфляційних втрат та моральної шкоди, оскільки заявлені вимоги є необґрунтованими.

Разом з тим, суд зазначив, що понесені позивачем витрати з оплати банківських послуг та пального стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають, оскільки відповідно до положень ст. 79 ЦПК України до судових витрат не відносяться.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, суд правильно виходив з того, що підстави відшкодування шкоди, передбачені ст. 1167 ЦК України, яка регулює позадоговірні відносини, не можуть бути застосовані до договірних правовідносин, які виникли між сторонами, а п. 5 ч. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) та ст. 711 ЦК України передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією.

Змінюючи рішення районного суду в частині відмови у задоволенні вимоги щодо стягнення неустойки за затримку усунення недоліків товару та ухвалюючи в цій частині нове рішення про часткове задоволення вказаної вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за затримку усунення недоліків за період з 20 листопада 2014 року по 03 грудня 2014 року.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції в незмінній після апеляційного перегляду частині та рішення суду апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01 березня 2016 року в незмінній після апеляційного перегляду частині та рішення апеляційного суду Харківської області від 14 квітня 2016 року залишити без змін.