Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ступак О.В., Демяносова М.В., Маляренка А.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Хмельницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс", ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 21 квітня 2016 року,

У листопаді 2015 року Хмельницька міська рада звернулася до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 15 вересня 2015 року між ТОВ "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс" та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу, який розташований по АДРЕСА_1 на двох земельних ділянках з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, у складі: нежитлового приміщення речового ринку з комплексом капітальних споруд (громадського туалету та КНС), мереж електропостачання, щитових ЩР 6/1, ЩР 2/1, ЩР 5/1, ЩР 7/1, підстанції ( ККУ), площадок ринку, автостоянок та проїздів, залізобетонної огорожі, металевої огорожі, мережі газопостачання, мережі питного водопостачання, мережі каналізації, мережі зливної каналізації. На момент вчинення оспорюваного правочину дане майно було зареєстровано за ТОВ "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс" на підставі мирової угоди, визнаної ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 07 серпня 2015 року по справі № 2/686/3635/15, але зазначену ухвалу було скасовано ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 13 жовтня 2015 року.

Оскільки акт, на підставі якого відчужуване майно вважалось належним ТОВ "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс", скасований, позивач просить визнати недійсним і укладений на його відчуження договір купівлі-продажу.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 21 квітня 2016 року, позов Хмельницької міської ради задоволено.

Визнано договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 15 вересня 2015 року, що укладений між ТОВ "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс" та ОСОБА_4 недійсним.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, належить власникові товару (ст. 658 ЦК України).

Задовольняючи позов Хмельницької міської ради, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач не мав права на продаж спірного майнового комплексу, оскільки його право власності на вказане майно виникло на підставі ухвали суду, яка не набрала законної сили і була скасована апеляційним судом.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначились з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, в результаті чого ухвалили законні й обґрунтовані рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи в касаційному порядку не передбачено.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 21 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.