розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 17 лютого 2016 року,

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду із указаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що відповідач ОСОБА_5 починаючи з 2007 року здійснює незаконні дії з будівництва прибудов до свого житла, про що є відповідні листи та акти.

Позивач зазначала, що дозвіл на дане будівництво за адресою: АДРЕСА_1 інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Закарпатській області не надавався, у зв'язку із чим на нього було складено протокол, постанову про адміністративне правопорушення та вручено припис про заборону будівництва.

Згідно з актом обстеження будинковолодіння за вищевказаною адресою 23 березня 2012 року були надані висновки, за якими ОСОБА_5, як власнику даної квартири, потрібно було з'явитися з відповідними документами для перевірки, та всі подальші роботи з будівництва припинити до отримання дозвільних документів.

Посилаючись на вказані обставини, з урахуванням положень ст. ст. 152- 153 ЗК України, просила суд усунути перешкоди у користуванні частиною земельної ділянки загального користування, що розташована по АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання відповідача демонтувати самочинно збудовані коридор площею 8,89 кв. м, кімнати площею 18,9, 12,4 та 18,8 кв. м і балкон площею 5,20 кв. м на другому поверсі житлового будинку літ. 3 згідно з планом інвентарної справи № 6257, реєстровий номер 7560.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 листопада 2015 року, яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 17 лютого 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - просить скасувати рішення та ухвалу судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_4 не надано доказів на підтвердження фактів чинення ОСОБА_5 перешкод у користуванні частиною земельної ділянки загального користування та порушення прав та інтересів позивача.

При цьому, суд зазначив, що ОСОБА_4 не є власником чи користувачем даної земельної ділянки, тому дійшов правильного висновку про недоведеність її позовних вимог.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення та ухвала судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 17 лютого 2016 року залишити без змін.