Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Демяносова М.В., Леванчука А.О., Маляренка А.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Запорізької міської ради до ОСОБА_4 про внесення змін до договору оренди землі та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Запорізької міської ради про розірвання договору оренди землі, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 5 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 24 березня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2014 року Запорізька міська рада звернулася до суду з позовом, в якому просила внести зміни до договору оренди землі від 19 грудня 2007 року № 040726101311, укладеного між ними та ОСОБА_4 щодо земельної ділянки загальною площею 0,0721 га, розташованої по АДРЕСА_1, виклавши п. 5 в такій редакції: "5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 460 704 грн 58 коп. в цінах 2014 року"; виклавши п. 9 в такій редакції: "9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 13 821 грн 15 коп., що складає 3 % нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2014 року".
Запорізька міська рада посилалася на те, що 19 грудня 2007 року між нею та відповідачем було укладено договір оренди землі № 040726101311 щодо земельної ділянки загальною площею 0,0721 га, розташованої по АДРЕСА_1. За умовами договору Запорізька міська рада як орендодавець передає, а відповідач як орендар приймає у строкове платне користування вищезазначену земельну ділянку, на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна, належні відповідачу - прохідна та контора. Договір укладений терміном на 10 років зі сплатою орендної плати у розмірі 1,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2007 року, яка становить 97 125 грн 91 коп. - 1 456 грн 89 коп. Земельна ділянка прийнята орендарем. Рішенням Запорізької міської ради від 26 червня 2012 року № 37 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27 липня 2011 року № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у місті Запоріжжі", розмір орендної плати змінено - збільшено з 1,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки до 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Станом на 12 травня 2014 року нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 460 704 грн 58 коп., з чого розмір орендної плати, згідно вищезазначеного рішення Запорізької міської ради від 26 червня 2012 року № 37 складає 13 821 грн 15 коп. Листом від 14 лютого 2014 року відповідачу направлена пропозиція про внесення змін до договору оренди, але відповідач відмовився від зміни договору.
ОСОБА_4 подав до суду зустрічний позов, в якому просив на підставі ст. 652 ЦК України, п. 2 ст. 291 ГК України розірвати діючий договір оренди, укладений між ним та орендодавцем від 19 грудня 2007 року № 040726101311, у зв'язку з переходом до іншої особи права власності на нерухомість на орендованій земельній ділянці.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 5 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24 березня 2016 року, позов Запорізької міської ради задоволено. Внесено зміни до договору оренди землі від 19 грудня 2007 року № 040726101311, укладеного між Запорізькою міською радою та ОСОБА_4 щодо земельної ділянки, загальною площею 0,0721 га, розташованої по АДРЕСА_1, виклавши п. 5 в такій редакції: "5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 460 704 грн 58 коп. в цінах 2014 року"; виклавши п. 9 в такій редакції: "9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 13 821 грн 15 коп., що складає 3 % нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2014 року". Вирішено питання про судові витрати. У задоволенні вимог ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із ухваленням нового рішення у справі про задоволення його позову.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржувані у справі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Запорізької міської ради про внесення змін до договору оренди землі та відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 про розірвання договору оренди.
Такий висновок судів відповідає встановленим у справі обставинам, ґрунтується на вимогах закону та узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 18 травня 2016 року у справі № 6-325цс16.
Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими і правильність вищезазначених висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 5 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 24 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
М.В. Дем'яносов
А.О. Леванчук
А.В. Маляренко