за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 02 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 23 липня 2015 року, -

У січні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідачі без його згоди збудували на межі земельних ділянок будинок та встановили у його домоволодінні опорну стіну розміром 13 м. Будинок збудований таким чином, що їхні стічні води потрапляють до його двору і в його стічну яму, внаслідок чого затоплюють дворогосподарство і він змушений постійно наймати машину, щоб вивозити воду з власного дворогосподарства. Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 15 травня 2014 року зобов'язано відповідачів усунути йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення опорної стіни, розташованої на його земельній ділянці.

Зазначав, що такими незаконними діями відповідачі завдали йому моральної шкоди, яка полягає в неможливості належно користуватися власною земельною ділянкою, в нервовому стресі внаслідок потрапляння води у двір. Внаслідок стоку води із сусіднього дворогосподарства на його земельній ділянці висохли дерева, оскільки вода отруєна.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_3 просив стягнути із ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 5 000 грн із кожного на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 02 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 23 липня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили із того, що позивач не довів обставини завдання йому моральної шкоди медичними довідками про стан здоров'я, фотофіксацією затопленої водою дитячої пісочниці, фото висохлих внаслідок затоплення дерев на земельній ділянці позивача.

Із такими висновками повністю погодитися не можна.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статей 23, 1167 ЦК України.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

На підставі п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 15 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні будинком та земельною ділянкою встановлено, що ОСОБА_3 є власником будинку по АДРЕСА_1, а відповідачі - власники сусіднього будинку, які побудували свій будинок таким чином, що стічні води потрапляють у двір ОСОБА_3 Відмовляючи у цій частині позову, апеляційний суд зазначав, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачі влаштували водовідведення та снігозатримувачі у своєму будинку, тобто підстави позову в цій частині відпали. Разом з тим, суд задовольнив позов в іншій частині, зобов'язавши ОСОБА_4 та ОСОБА_5 усунути ОСОБА_3 перешкоди у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом знесення опорної стінки, розташованій на земельній ділянці позивача (а. с. 6-8).

Таким чином, факт завдання шкоди майну ОСОБА_3, що полягає у потраплянні стічних вод до його двору, створенні перешкод у користуванні земельною ділянкою, встановлено судовим рішенням у цивільній справі за участю тих самих осіб.

Частиною 3 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За правилами ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З урахуванням викладеного, судами справу вирішено із неправильним застосуванням норм статей 23, 1167 ЦК України, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції згідно ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 02 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 23 липня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.