головуючого Кузнєцова В.О., суддів: Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В., Карпенко С.О., Мостової Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2015 року,

У грудні 2014 року ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що до вересня 2009 року нежитлове приміщення в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 знаходилось на балансі Зеленодольської міської ради. Згідно листа Зеленодольської міської ради № 871-2.12 від 29 вересня 2009 року відповідно до договору купівлі-продажу від 18 вересня 2009 року зазначене нежитлове приміщення належить ОСОБА_6 Оскільки постачання теплової енергії за даною адресою здійснюється безперервно, відповідачу було запропоновано укласти договір на постачання теплової енергії однак останній відмовився від укладення договору на постачання теплової енергії, мотивуючи відмову тим, що в приміщенні відсутні прилади опалення і він тепло не споживає.

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2013 року в задоволенні позовних вимог ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості відмовлено. Судом встановлено, що в квартирі відповідача відсутні батареї, що є наслідком самовільного та самостійного демонтування відповідачем приладів опалення. Судами було встановлено, що проведений позивачем заборгованості розрахунок на основі "ДБН "В.2.6-31:2006" є безпідставним і з порушенням діючого законодавства. У зв'язку з викладеним директором ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" було видано розпорядження від 23 травня 2013 року здійснити донарахування плати за відпущену теплову енергію на нежитлове приміщення відповідно до діючого законодавства. Інженером відділу реалізації теплової енергії ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" було виконано розрахунок споживання теплової енергії у вигляді гарячої води нежитловим приміщенням, розташованим у АДРЕСА_1 ФО ОСОБА_6 за опалювані періоди з жовтня 2009 року по квітень 2013 року.

Оскільки в розрахунку є посилання на нормативний акт, який було скасовано, представником позивача складено інший розрахунок споживання теплової енергії у вигляді гарячої води нежитловим приміщенням, розташованим у АДРЕСА_1, ФО ОСОБА_6, згідно якого загальний розмір заборгованості становить 17 069,77 грн. Однак рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до рішення Зеленодольської міської ради від 17 вересня 2003 року "Про затвердження норм споживання теплової енергії на опалення приміщень, в яких відсутні прилади обліку теплової енергії", встановлено норми витрат теплової енергії на опалення в приміщеннях в яких відсутні прилади обліку теплової енергії, та які виведені з житлового фонду, що складає 0,168 Гкал/рік з урахуванням коефіцієнтів, що призводить до збільшення теплових витрат.

На підставі зазначеного рішення позивачем було здійснено розрахунок заборгованості за період з жовтня 2009 року по квітень 2013 року, загальний розмір спожитої теплової енергії за вищезазначені опалювальні періоди складає 73,132 Гкал, що становить 21 832,47 грн, які позивач просив стягнути з відповідача та судовий збір в сумі 243, 60 грн.

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2015 року у задоволенні позову ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості - відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2015 року рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" заборгованість за отриману та використану теплову енергію в розмірі 21 832,47 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2015 року та залишити в силі рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2015 року, мотивуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість відповідачу нараховувалась щомісячно на підставі ДБН В.2.6-31:2006 "Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель", а не на підставі Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення. Донарахування позивачем заборгованості за 2013 рік на підставі Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) чинним законодавством не передбачено.

Скасовуючи рішення районного суду та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, відповідач самовільно провів відключення належного йому нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води і відмовився від укладення договору на постачання теплової енергії, а тому у позивача були всі підстави для нарахування відповідачу сум за спожиту теплову енергію на підставі ст. ст. 30- 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та п. п. 9-30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (затверджені Постановою Кабміну України від 21 липня 2005 року (630-2005-п) ).

Судами встановлено, що 18 вересня 2009 року, на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Апостолівського районного нотаріального округу Богомоловим В.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 758, відповідач ОСОБА_6 придбав у територіальної громади Зеленодольської міської ради нежитлове приміщення, розташоване в АДРЕСА_1.

Право власності на вищевказане нерухоме майно зареєстровано КП "Апостолівське БТІ" 19 жовтня 2009 року.

Відповідно до технічного паспорту на нежитлове приміщення в АДРЕСА_1, виготовленого КП "Апостолівське БТІ" станом на 30 жовтня 2008 року, у даному приміщенні наявна тільки електрика.

Відсутність приладів опалення у спірному приміщенні підтверджується актом Криворізької теплової електричної станції ПАТ "Дніпроенерго" від 21 жовтня 2009 року, який складений після укладення договору купівлі-продажу.

Згідно листа Зеленодольської територіальної громади від 05 листопада 2009 року № 990-2.12 - система опалення в приміщенні колишньої бібліотеки по АДРЕСА_1, була в робочому стані. В акті прийому-передачі нежитлового приміщення зауважень щодо відсутності батарей не має.

Рішенням виконавчого комітету Зеленодольської міської ради № 146-2.3 від 19 серпня 2009 року встановлено тарифи на послуги з централізованого опалення у розмірі 275,36 грн за 1 Гкал (разом з ПДВ), послуги з постачання гарячої води за 1 м куб. - 12,93 разом з ПДВ.

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" посилався на те, що ними здійснювалось постачання теплової енергії, однак зазначені послуги відповідачем своєчасно та в повному обсязі не були оплачені, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за період з 01 жовтня 2009 року по 30 квітня 2013 року у сумі 21 832,47 грн.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) (із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

Згідно п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (затверджені постановою Кабміну України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) ), - відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до п. 1.7 договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 18 вересня 2009 року недоліків, які перешкоджають використанню нежитлового приміщення за цільовим призначенням на момент огляду покупцем не виявлено і претензій у нього до продавця щодо якісних характеристик відчужуваного нежитлового приміщення немає.

Відповідно до акту приймання-передачі нежитлового приміщення, загальною площею 88,9 кв. м зауважень щодо відсутності системи опалення немає.

Оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що відповідачем було отримано дозвіл компетентного органу на відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" заборгованості за отриману та використану теплову енергію.

Згідно ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України (1618-15) як підстави для скасування рішень.