розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, до ОСОБА_6, громадської організації "Редакція інтернет видання "Херсонські Вісті", ОСОБА_7 про захист честі, гідності та ділової репутації, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 08 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 25 лютого 2016 року,

У серпні 2015 року ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на офіційному веб-сайті видання "Херсонські вісті" була опублікована стаття, в якій безпідставно вказується, що ОСОБА_5 активно займається створенням Херсонської народної республіки, а також з метою завдання шкоди репутації, перекручуються факти, викладені у газеті "Сьогодення", де була презентована програма позивача, зокрема, про видачу жителям обласного центру паспорта херсонця. Позивач зазначив, що відповідачі за допомогою поширення завідомо неправдивої інформації та перекручування фактів, викладених в статті газети "Сьогодення", на яку вони посилаються у публікації, намагаються ввести в оману значну кількість читачів, чим завдають значної шкоди репутації, гідності, честі та ділової репутації позивача.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, просив визнати такими, що не відповідають дійсності, порушують права позивача, ганьблять честь, гідність та ділову репутацію відомості, зазначені у статті та зобов'язати відповідачів спростувати відомості у спосіб найбільш близький до способу їх поширення, а саме шляхом публікації повідомлення про недостовірність вказаної інформації та офіційного вибачення на адресу ОСОБА_5 на офіційному веб-сайті видання "Херсонські вісті" тривалістю розміщення рівному тривалості розміщення недостовірної інформації.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 08 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 25 лютого 2016 року, позов задоволено. Визнано такими, що не відповідають дійсності, порушують права, ганьблять честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5 відомості, опубліковані у статті від ІНФОРМАЦІЯ_1 на офіційному веб-сайті видання "Херсонські вісті" під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2", а саме, те що ОСОБА_5 "тихой сапой протягивается создание Херсонской народной республіки" та "Недавно он явил общественности программу действий, в которой первым пунктом (!) стоит задача выдать жителям областного центра паспорт херсонца". Зобов'язано ОСОБА_6, громадську організацію "Редакція інтернет видання "Херсонські Вісті", ОСОБА_7 спростувати відомості поширені у статті від ІНФОРМАЦІЯ_1 року на офіційному веб-сайті видання "Херсонські вісті" під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2", а саме те, що ОСОБА_5 "тихой сапой протягивается создание Херсонской народной республіки" та "Недавно он явил общественности программу действий, в которой первым пунктом (!) стоит задача выдать жителям областного центра паспорт херсонца", у спосіб найбільш близький до способу їх поширення, а саме - шляхом публікації повідомлення про недостовірність вказаної інформації та офіційного вибачення на адресу ОСОБА_5 на офіційному веб-сайті видання "Херсонські вісті", тривалістю розміщення рівному тривалості розміщення недостовірної інформації. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що видання "Херсонські вісті плюс" здійснює свою діяльність відповідно до свідоцтва про реєстрацію, а його засновником є громадська організація "Редакція інтернет видання "Херсонські Вісті".

Відповідно до інформації про редакцію інтернет видання головним редактором є ОСОБА_6, який одночасно є засновником зазначеної вище громадської організації.

ІНФОРМАЦІЯ_1 на офіційному веб-сайті видання "Херсонські вісті" була опублікована стаття під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2", а саме те, що ОСОБА_5 "тихой сапой протягивается создание Херсонской народной республіки ?" та "недавно он явил общественности программу действий, в которой первым пунктом (!) стоит задача выдать жителям областного центра паспорт херсонца". Відповідно до витягу із "RSS" - зведення сайту, дана стаття була опублікована (розміщена) об 11.15 год. ІНФОРМАЦІЯ_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач звернувся до відповідачів з вимогою про припинення (вилучення) зазначеної вище статті та спростування недостовірної інформації у порядку, визначеному ст. 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", ст. 33 Закону України "Про інформаційні агентства", проте, така вимога залишена відповідачами без реагування.

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли би порушити права інших осіб.

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

У відповідності до норм статей 297, 299 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27 лютого 2009 року № 1 (v_001700-09) , під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно з п. 15 вказаної вище постанови юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України,кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Конституція України (254к/96-ВР) визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю, а також право кожного на повагу до його гідності.

Статтею 32 Конституції України передбачений судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Законом України "Про інформаційні агентства" (74/95-ВР) визначено правові засади функціонування інформаційних агентств в Україні. Відповідно до ст. 6 вказаного Закону, суб'єктами діяльності інформаційних агентств є: засновник (співзасновники) інформаційного агентства; його керівник (директор, генеральний директор, президент та ін.); трудовий колектив; творчий колектив; журналіст інформаційного агентства; спеціаліст у галузі засобів комунікації; автор або інша особа, якій належать права на інформацію. Відтак, позивачем правильно визначено коло відповідачів, оскільки усі вони є суб'єктами діяльності інформаційних агентств.

Крім того, ст. 32 зазначеного Закону передбачено, що відносини інформаційних агентств з авторами або іншими особами, яким належать права на інформацію, здійснюються на основі укладених між ними договорів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, обґрунтовано виходив із того, що поширена інформація, є такою, що не містить фактичних даних та такою, що стосується безпосередньо позивача як фізичної особи. Вказана інформація порушує ділову репутацію позивача. Відповідачі мають нести солідарну відповідальність за поширення недостовірної інформації.

Місцевий суд всебічно та повно дослідив обставини справи та дійшов вірного висновку про задоволенні позову. Крім того, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.