Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Закропивного О.В., Мазур Л.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Новосанжарської районної ради Полтавської області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 25 січня 2016 року,

У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернувсь до суду з указаним позовом, в якому просив визнати розпорядження голови Новосанжарської районної ради Полтавської області від 18 вересня 2015 року № 121-р незаконним, поновити його на посаді директора комунального підприємства "Інформаційний центр "Новосанжарщина" (далі - КП "ІЦ "Новосанжарщина"), стягнути із Новосанжарської районної ради на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 вересня 2015 року по день ухвалення судом рішення у справі, кошти витрачені ним на придбання медикаментів у розмірі 909 грн та 5 тис. грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Новосанжарської районної ради Полтавської області від 18 вересня 2015 року № 121-р "Про припинення контракту (трудового договору) з директором КП "ІЦ "Новосанжарщина" ОСОБА_4.".

Поновлено ОСОБА_4 на посаді директора КП "ІЦ "Новосанжарщина" з 21 грудня 2015 року.

Стягнуто з Новосанжарської районної ради Полтавської області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 22 609,10 грн з відрахуванням обов'язкових платежів.

Рішення в частині поновлення на роботі позивача та стягнення на його користь заробітної плати в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 25 січня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказане рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення місцевого суду.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване рішення апеляційного суду залишити без змін.

Судами встановлено, що 18 вересня 2006 року між Новосанжарською районною радою та ОСОБА_4 було укладено контракт № 33, згідно з яким позивача призначено на посаду директора КП "ІЦ "Новосанжарщина" строком на один рік, яке є підприємством спільної власності територіальних громад району (комунальної власності).

Останньою додатковою угодою від 12 вересня 2012 року № 44 строк дії контракту продовжено до 18 вересня 2015 року.

21 липня 2015 року голова Новосанжарської районної державної адміністрації звернувся до Новосанжарської районної ради з пропозицією продовжити контракти з ОСОБА_4 строком на 1 рік.

06 серпня 2015 року на спільному засіданні постійних комісій Новосанжарської районної ради з питань бюджету, підприємництва та управління майном, з питань регламенту, депутатської діяльності, законності і правопорядку та інформаційної сфери, вирішено внести на розгляд тридцять дев'ятої сесії Новосанжарської районної ради шостого скликання питання щодо продовження терміну дії трудового контракту із ОСОБА_4

За наслідками голосування на тридцять дев'ятій сесії Новосанжарської районної ради шостого скликання 12 серпня 2015 року рішення про продовження строку дії контракту із ОСОБА_4 не прийнято, оскільки за нього не проголосувала необхідна кількість депутатів.

Це рішення не було підтримано й на позачерговій сесії Новосанжарської районної ради шостого скликання 17 вересня 2015 року, оскільки за нього знову не проголосувала необхідна кількість депутатів.

Розпорядженням голови Новосанжарської районної ради від 18 вересня 2015 року № 121-р припинено контракт (трудовий договір) від 18 вересня 2006 року № 33 у зв'язку із закінченням строку його дії та звільнено ОСОБА_4 з посади директора КП "ІЦ "Новосанжарщина" у зв'язку з закінченням строку контракту на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Колегія суддів вважає, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Статтями 59, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Прийняті в межах наданих їм повноважень рішення є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Рішенням Новосанжарської районної ради дев'ятої сесії шостого скликання від 09 листопада 2011 року затверджено Положення про порядок призначення на посаду та звільнення з посади керівників підприємств (установ, організацій, закладів), які належать до спільної власності територіальних громад сіл, селища Новосанжарського району, укладення та розірвання з ними контрактів.

Згідно з п. 6.7 цього Положення у разі відмови районної ради від укладення чи продовження терміну дії трудового контракту з керівником, трудовий договір з ним припиняється на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням строку.

Відповідно до п. 6.9 Положення звільнення керівника із займаної посади здійснюється на підставі рішення районної ради або (в міжсесійний період) за розпорядження голови районної ради.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, апеляційний суд вірно виходив із того, що чинним законодавством не визначена форма в якій районна рада повинна висловити (сформулювати) своє небажання (незгоду) на продовження дії трудового контракту з керівником підприємства, що належить до комунальної власності.

Відсутність волевиявлення роботодавця на продовження строкового контракту у даній справі виразилась у тому, що Новосанжарська районна рада двічі в установленому порядку розглядала питання про продовження дії трудового контракту із ОСОБА_4, проте за наявності кворуму рішення не було прийнято, оскільки його не підтримала необхідна кількість депутатів.

З урахуванням вказаного колегія суддів вважає, що апеляційний суд, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки строк дії трудового контракту закінчився 18 вересня 2015 року, рада згоду на продовження строку дії контракту не надала, а тому позивача було правомірно звільнено із займаної посади на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням строку трудового контракту.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Отже підстав для скасування оскаржуваного рішення апеляційного суду немає, а тому його необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ