Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого суддів: Мартинюка В.І., Євтушенко О.І., Іваненко Ю.Г., Завгородньої І.М., Ситнік О.М.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 липня 2015 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 02 жовтня 2015 року,

У серпні 2015 року комунальне підприємство "Прилукитепловодопостачання" (далі - КП "Прилукитепловодопостачання") звернулося до суду з даним позовом, свої вимоги обґрунтовуючи тим, що відповідач є споживачем послуг, які надає позивач, проте своєчасно не проводить оплату наданих послуг, у зв'язку із чим утворилася заборгованість в сумі 15 123 грн 18 коп.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 липня 2015 року позовні вимоги комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" 7 029 грн 48 коп. суми заборгованості за житлово-комунальні послуги та 243 грн 60 коп. в повернення судового збору, тобто усього 7 273 грн 08 коп.

Комунальному підприємству "Прилукитепловодопостачання" в задоволенні інших вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 02 жовтня 2015 року рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 липня 2015 року в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення заборгованості у сумі 8 093,70 грн скасовано і задоволено позов комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" до ОСОБА_6 в повному обсязі.

Викладено резолютивну частину рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 липня 2015 року в наступній редакції: "Стягнути з ОСОБА_6 на користь комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" 15 123,18 грн заборгованості станом на 01.06.2015 року за надані послуги та 243,60 грн на повернення судового збору".

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" 121,80 грн на повернення судового збору.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки особовий рахунок за адресою: АДРЕСА_1, відкритий на ОСОБА_6, а тому він зобов'язаний оплачувати надані послуги в межах строків позовної давності.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову повністю, апеляційний суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутня заява про застосування позовної давності.

Проте з висновком апеляційного суду повністю погодитись не можна.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статей 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судами попередніх інстанцій установлено, що КП "Прилукитепловодопостачання" є надавачем послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення за адресою: АДРЕСА_1.

У зв'язку з тим що вказана квартира належить двом співвласникам, то відкрито два особові рахунки: № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7, № НОМЕР_1 - ОСОБА_6

Через несплату за отримані послуги у період із січня 2007 року по червень 2015 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 виникла заборгованість у сумі 15 123,18 грн, яку КП "Прилукитепловодопостачання" просило стягнути із ОСОБА_6

Виходячи із основних засад цивільного права, які характеризуються загальним підходом до певної групи цивільних правовідносин, принципу рівності правового регулювання окремого виду правовідносин та аналізуючи норми розділу V ЦК України (435-15) "Строки та терміни. Позовна давність" у їх сукупності, слід дійти висновку про поширення норми частини третьої статті 267 ЦК України як на загальну, так і спеціальну позовну давність.

Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише із наявністю про це заяви сторони.

Таким чином, суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.

Указана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі № 6-738цс15.

Так, як убачається з матеріалів справи, у запереченнях на позовну заяву (а. с. 21) відповідачем заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності, визначеного у ст. 257 ЦК України, а тому колегія суддів апеляційного суду дійшла помилкового висновку про задоволення позову повністю.

Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки у застосуванні процесуального закону, у зв'язку із чим рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 02 жовтня 2015 року скасувати, рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 липня 2015 року залишити в силі.