головуючого Мартинюка В.І., суддів: Євтушенко О.І., Іваненко Ю.Г., Завгородньої І.М., Ситнік О.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області про визнання недійсними рішення сільради та державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу, за касаційною скаргою представника ОСОБА_7, ОСОБА_8 - ОСОБА_11 - на рішення апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2015 року,

У листопаді 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, у якому зазначала, що рішенням Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 29 квітня 2005 року № 598-XVI "Про безкоштовну передачу у приватну власність громадянину ОСОБА_9 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель" ОСОБА_9 була надана земельна ділянка, частина якої фактично знаходилася у її користуванні. Отримавши державний акт на право власності на земельну ділянку, ОСОБА_9 продав спірну земельну ділянку ОСОБА_7 та ОСОБА_12

Просила визнати недійсним рішення Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 29 квітня 2005 року № 598-XVI; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1380 га по АДРЕСА_1 Овідіопольського району Одеської області, зареєстрований 10 листопада 2005 року у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010552900452, виданий на ім'я ОСОБА_9; договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 30 червня 2006 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_7, ОСОБА_8

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 лютого 2014 року провадження у справі у частині позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 30 червня 2006 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_7, ОСОБА_8 закрито.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 лютого 2014 року у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішення сільради та державного акта на право власності на земельну ділянку відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2015 року ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 лютого 2014 року скасовано. Справу за позовом ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_2 укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_7, ОСОБА_8, передано на новий розгляд до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2015 року рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 лютого 2014 року скасовано, позов задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано рішення Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 29 квітня 2005 року № 598-XVI "Про безкоштовну передачу у приватну власність громадянину ОСОБА_9 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель" за адресою: АДРЕСА_3. Визнано недійсним державний акт від 10 листопада 2005 року, виданий на ім'я ОСОБА_9 на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_4 та скасовано його державну реєстрацію.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_7, ОСОБА_8 - ОСОБА_11, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що касаційна скарга має бути задоволена частково.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції керувався тим, що у позивача відсутні правоустановчі документи на земельну ділянку; не доведено, що оскаржуваними рішенням сільради і державним актом на земельну ділянку, виданими на ім'я ОСОБА_9, були порушені права та інтереси позивача.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції вважав, що за позивачем як власником будинку та спадкоємницею ОСОБА_13 збереглося право користування земельною ділянкою у розмірах, встановлених рішенням, та за нею зберігається право отримання у власність земельної ділянки за умови її звернення, а оскаржувані рішення сільради та державний акт, видані на ім'я ОСОБА_9, позбавляють позивача права користування частиною земельної ділянки площею 0,0417 га.

З такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.

За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Вказані вимоги апеляційним судом не дотримано.

Судами встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок від 13 грудня 1993 року, виданого виконкомом Прилиманської сільської ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Прилиманської сільської ради народних депутатів від 17 серпня 1993 року № 120, ОСОБА_14 належав житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 Овідіопольського району Одеської області (а. с. 11, т. 1).

Рішенням виконкому Прилиманської сільської ради народних депутатів від 07 червня 1996 року № 66 ОСОБА_14 передано у приватну власність раніше виділену земельну ділянку площею 0,155 га для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 Овідіопольського району Одеської області (а. с. 13, т. 1).

У матеріалах справи міститься фотокопія схематичного ситуаційного плану земельної ділянки по АДРЕСА_1 Овідіопольського району Одеської області, виділеної ОСОБА_14: довжина - 41 м, ширина - 38 м, площа - 0,155 га (а. с. 14, т. 1).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 червня 2006 року ОСОБА_6 успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_14, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, житловий будинок по АДРЕСА_1 Овідіопольського району Одеської області, загальною площею 60,4 кв. м, житловою площею - 25,2 кв. м, з надвірними спорудами: "Б" гараж, "В" літня кухня, "Г" душова, "Д" вбиральня, 1-6 - спорудження, розташовані на земельній ділянці площею 1600 кв. м, що належали ОСОБА_14 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Прилиманської сільської ради народних депутатів 13 грудня 1993 року (а. с. 15, т. 1).

Згідно з ч. 1 ст. 120 ЗК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди.

Таким чином, до ОСОБА_6 перейшло право власності тільки на житловий будинок, оскільки на час відкриття спадщини діяв ЦК Української РСР (1540-06) від 1963 року.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 02 березня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 30 червня 2006 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_7, ОСОБА_8, відмовлено. Підставою для відмови у позові було те, що позивач не була стороною у договорі купівлі-продажу земельної ділянки, не набула права власності чи користування спірною частиною земельної ділянки, а тому зазначеним договором купівлі-продажу земельної ділянки не порушено будь-яких її законних прав і інтересів.

Крім того, зазначеним рішенням встановлено, що ОСОБА_14 за життя не отримав державний акт на право власності на присадибну земельну ділянку по АДРЕСА_1 Овідіопольського району Одеської області, тобто у нього не виникло право власності на земельну ділянку і після його смерті не відкрилася спадщина на земельну ділянку. Позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину тільки на спадкове майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, а права власності або права користування на присадибну земельну ділянку площею 0,1550 га вона відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України не набула, рішення про передачу їй у власність або у користування цієї земельної ділянки Прилиманською сільською радою не приймалось і межі в натурі (на місцевості) цієї земельної ділянки встановлені не були (а. с. 40, 41, т. 1).

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 листопада 2012 року зобов'язано ОСОБА_6 за власний рахунок знести капітальну огорожу на земельній ділянці площею 0,0439 га, що входить до складу належної ОСОБА_7 та ОСОБА_8 земельної ділянки площею 0,1380 га по АДРЕСА_1 Овідіопольського району Одеської області. Зобов'язано ОСОБА_6 повернути ОСОБА_7 та ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,0439 га, що входить до складу земельної ділянки 0,1380 га по АДРЕСА_1

Цим рішенням встановлено, що фактично відповідач ОСОБА_6 користується земельною ділянкою площею 0,2039 га, з яких 0,0439 га належать до суміжної земельної ділянки позивачів (а. с. 43, 44, т. 1).

Вказані обставини в силу ч. 3 ст. 61 ЦПК України є преюдиційними.

На підставі договору купівлі-продажу від 30 червня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф., зареєстрованого у реєстрі за № 5041, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у рівних частинах придбали земельну ділянку площею 0,1380 га по АДРЕСА_1 Одеської області. Цей договір зареєстрований у погосподарській книзі Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області за 20062010 роки під № 12.

Зазначена земельна ділянка належала ОСОБА_9 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого Прилиманською сільською радою Овідіопольського району Одеської області 10 листопада 2005 року, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області № 010552900452. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Підстава видачі державного акта - рішення Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 29 квітня 2005 року, яким ОСОБА_9 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,1380 га по АДРЕСА_1 Овідіопольського району Одеської області (а. с. 18, 19, т. 1).

Актом Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області встановлено в натурі межі земельної ділянки площею 0,1380 га по АДРЕСА_1 Овідіопольського району Одеської області, який підписаний, у тому числі, й суміжним землекористувачем ОСОБА_14 (а. с. 17, т. 1).

Перевіркою дотримання ОСОБА_6 вимог земельного законодавства, проведеною державним інспектором Приморського міжрайонного відділу Управління з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області, встановлено факт самовільного зайняття та використання ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,0439 га, що на підставі договору купівлі-продажу належить ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що підтверджено актом від 14 листопада 2006 року (а. с. 64, 65, т. 1).

Приписом державного інспектора Приморського міжрайонного відділу Управління з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області від 14 листопада 2006 року зобов'язано ОСОБА_6 у тридцятиденний строк звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0439 га (а. с. 66, т. 1).

Рішенням Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 15 червня 2007 року № 275-V задоволено частково протест прокурора Овідіопольського району Одеської області на рішення Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 29 квітня 2005 року "Про безкоштовну передачу у приватну власність громадянину ОСОБА_9 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель". Внесено зміни у зазначене рішення у зв'язку з тим, що у рішенні допущена помилка у назві адреси: змінено номер ділянки з АДРЕСА_1 (як зазначено у рішенні), що була видана ОСОБА_9 на АДРЕСА_1 Встановлено межі земельних ділянок по АДРЕСА_1 відповідно до документів. Зобов'язано ОСОБА_6 демонтувати самовільно побудовану цегляну огорожу і перенести її на межі відповідно до наданої, площею 0,16 га, по АДРЕСА_1 Овідіопольського району Одеської області (а. с. 70, т. 1).

Вважаючи, що за позивачем збереглося після смерті чоловіка ОСОБА_14, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право користування земельною ділянкою, апеляційний суд посилався на наказ по радгоспу "Авангард" від 23 березня 1976 року № 27 та від 24 березня 1988 року про надання у користування ОСОБА_16 земельних ділянок по АДРЕСА_1 площею 0,06 га та 0,10 га з правом добудови житлового будинку.

Разом з тим матеріали справи містять лише акт від 12 травня 1988 року про те, що власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,10 га є ОСОБА_14 та є посилання про закріплення за ОСОБА_14 земельної ділянки площею 0,06 га на підставі наказу від 23 березня 1973 року № 27, проте зазначенні накази у матеріалах справи відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що свідоцтво про право власності на житловий будинок від 13 грудня 1993 року видано ОСОБА_14 виконкомом Прилиманської сільської ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Прилиманської сільської ради народних депутатів від 17 серпня 1993 року № 120, проте судом не перевірено, чи був акт виносу меж земельної ділянки в натурі.

Оскільки апеляційним судом не дотримано вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України, не встановлено фактичні обставини, неправильно застосовано норми матеріального права, не досліджено докази, надані сторонами, та не надано цим доказам відповідної правової оцінки, тому судові рішення апеляційного суду необхідно скасувати, а справу - передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.