Іваненко Ю.Г., Завгородньої І.М., Ситнік О.М., розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року,

У вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") звернулося до суду з позовом, свої вимоги обґрунтовуючи тим, що 04 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним банком "Форум", правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладено кредитний договір № 0488/07/01-СL.

Згідно з умовами кредитного договору відповідачу відкрито відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 800 000 грн, строком до 04 грудня 2017 року.

ОСОБА_4 зобов'язався повертати кредит та сплачувати відсотки у розмірі 16 % річних згідно з графіком, який є невід'ємною частиною кредитного договору.

Крім того, на підставі додаткових угод від 02 березня, 22 липня та 30 грудня 2009 року до кредитного договору сторони зменшували ліміт кредитування та виклали додаток № 1 до кредитного договору в новій редакції, а відповідно до додаткової угоди від 20 травня 2009 року до кредитного договору його сторони погодили внести зміни в частині відстрочення сплати процентів за користування кредитними коштами за червень 2009 року.

При цьому, 28 березня 2012 року на підставі додаткової угоди до кредитного договору була реструктуризована кредитна заборгованість відповідача, а саме перенесено прострочену заборгованість за кредитом, що підлягає сплаті в період з березня 2011 року по лютий 2012 рік, на рахунок строкової заборгованості за кредитом, а також змінено форму кредиту, у зв'язку з чим вирішено, що позивач надав відповідачу кредит на споживчі цілі в сумі 772 963 грн 35 коп., а останній зобов'язався повертати основну суму заборгованості за кредитом частинами, починаючи з березня 2013 року щомісячно в сумі не менше 13 327 грн та щомісяця сплачувати проценти за користування кредитними коштами не раніше 1-го та не пізніше 20-го числа наступного за місяцем нарахування процентів за користування кредитом.

Відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконує і станом на 22 серпня 2014 року має заборгованість у загальному розмірі 385 229 грн 08 коп., яку позивач просив стягнути.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 листопада 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року, позов Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" заборгованість за кредитним договором у сумі 385 229,08 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 3 654,00 грн.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач порушив свої зобовязання щодо щомісячного повернення частини кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, а тому позивач відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, що залишилася, сплату процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Загальна сума заборгованості відповідача перед банком становить 385 229 грн 08 коп., з яких: заборгованості за кредитом (залишок) - 338 169 грн 51 коп.; прострочена заборгованість за процентами за період 01 грудня 2013 по 31 липня 2014 року - 36 081 грн 23 коп.; поточна заборгованість за нарахованими процентами за період з 01 по 21 серпня 2014 року - 3 113 грн 01 коп.; пеня за період з 22 серпня 2013 року по 21 серпня 2014 року - 7 865 грн. 33 коп.

Доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права та відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи не знайшли свого підтвердження, оскільки колегія суддів апеляційного суду відмовила у задоволенні вказаного клопотання за відсутності підстав для зупинення провадження у справі та з метою уникнення порушення строків розгляду справи.

Також, не знайшли свого підтвердження доводи скарги про те, що банком не підтверджено суми заборгованості та спростовуються матеріалами справи.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 лютого 2016року залишити без змін.