розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Ямпільської міської ради Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом за правом представлення, за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - на рішення апеляційного суду Вінницької області від 20 листопада 2015 року,

У серпні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з даним позовом, свої вимоги обґрунтовуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла бабуся позивача - ОСОБА_8

На день смерті спадкодавиці ОСОБА_8 залишилися 1-кімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1, право власності на яку підтверджувалось договором купівлі-продажу від 29 травня 1992 року, зареєстрованим під № 1424, а також житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, право власності на який підтверджувалось свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння від 26 вересня 1996 року, зареєстрованим за № 237 від 29 липня 1996 року та виданим на підставі рішення виконкому Ямпільської міської ради народних депутатів.

Позивач є спадкоємцем першої черги після бабусі ОСОБА_8 за правом представлення батька ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, можливості оформити спадщину через нотаріальну контору не має, так як в нього відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 22 вересня 2015 року заявлені позовні вимоги задоволено.

Визнано за ОСОБА_6 право власності в порядку спадкування за законом після спадкодавиці - ОСОБА_8, за правом представлення батька - ОСОБА_9, на 1-кімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1, право власності спадкодавиці на яку підтверджується договором купівлі-продажу від 29 травня 1992 року, зареєстрованим під № 1424.

Визнано за ОСОБА_6 право власності в порядку спадкування за законом після спадкодавиці - ОСОБА_8, за правом представлення батька - ОСОБА_9, на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_2, право власності спадкодавиці на який підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння від 26 вересня 1996 року, зареєстроване за № 237 від 29 липня 1996 року.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 20 листопада 2015 року рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 22 вересня 2015 року скасовано та ухвалено нове.

Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_6 до Ямпільської міської ради Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом за правом представлення.

У касаційній скарзі представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - просить скасувати рішення апеляційного суду Вінницької області від 20 листопада 2015 року, рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 є спадкоємцем після смерті своєї бабусі за правом представлення, прийняв спадщину, не може оформити своє право в нотаріальній конторі через відсутність правовстановлюючих документів, а тому перешкод для визнання за ним права на спадкове майно шляхом ухвалення судового рішення суд не вбачав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд виходив з того, що перешкод в оформленні спадщини через нотаріальну контору не прослідковується, постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії відсутня, а єдиною підставою для такого оформлення, з огляду на лист нотаріуса, є відсутність у спадкоємця правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Колегія суддів апеляційного суду взяла до уваги, що правовстановлюючі документи на спадкове майно є, оскільки в матеріалах справи є копії з цих документів, хоча й не засвідчені належним чином, що унеможливлює зробити висновок про наявність чи відсутність прав на спадкове майно у спадкодавця, а місцевий суд, вирішуючи заявлений позов, допустив підміну понять "відсутність правовстановлюючих документів" (коли їх не було у спадкодавця за життя) і "відсутність правовстановлюючих документів у спадкоємця", які є різними за своїм змістом.

У матеріалах справи відсутні докази викрадення правовстановлюючих документів, а також докази втрати оригіналів правовстановлюючих документів чи неможливості отримати їх дублікат, тобто відсутні докази наявності перешкод для отримання свідоцтва про право на спадщину в нотаріальній конторі.

Таким чином, оскільки суд не може підміняти собою будь-які інші органи, уповноважені державою на вчинення конкретних дій, в тому числі і органи нотаріату, з огляду на недоведеність наявності перешкод у позивача оформити спадщину у нотаріальній конторі в задоволенні позову слід відмовити.

Проте з висновком апеляційного суду повністю погодитись не можна.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статей 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла бабуся позивача - ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 31 липня 2013 року відділом реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Ямпільського районного управління юстиції Вінницької області згідно з актовим записом від 08 липня 2013 року № 80.

На день смерті спадкодавця залишились 1-кімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1, право власності на яку підтверджувалось договором купівлі-продажу від 29 травня 1992 року, зареєстрованим під № 1424 (не засвідчена копія в матеріалах справи), та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, право власності на який підтверджувалось свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння від 26 вересня 1996 року, зареєстрованим за № 237 від 29 липня 1996 року та виданим на підставі рішення виконкому Ямпільської міської Ради народних депутатів (незасвідчена копія).

Позивач є спадкоємцем першої черги після смерті бабусі ОСОБА_8 за правом представлення його батька ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується виданим на його ім'я відділом реєстрації актів цивільного стану Ямпільського районного управління юстиції Вінницької області свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, згідно з актовим записом № 90 від 16 липня 2008 року.

Родинні відносини позивача з батьком та бабусею підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 23 травня 2002 року.

Довідкою Ямпільської державної нотаріальної контори від 22 вересня 2015 року № 975/01-16 підтверджено, що ОСОБА_6 прийняв спадщину після смерті бабусі ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, як спадкоємець першої черги за правом представлення, за його заявою заведено спадкову справу № 319/2013, інших спадкоємців у справі не значиться, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Листом від 13 серпня 2015 року № 786/01-16 Завідувача Ямпільської державної нотаріальної контори Бешинської Г.А. роз'яснено представнику ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - про необхідність звернення до суду для визнання права власності на спадкове майно у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане майно.

Спадкування за правом представлення має місце у випадках, встановлених ст. 1266 ЦК України, за умови якщо спадкоємець першої - третьої черг спадкування за законом помер до відкриття спадщини. Норми ст. 1266 ЦК України застосовуються лише щодо відносин при спадкуванні за законом (глава 86 ЦК України (435-15) ).

Правило про те, що при спадкуванні при прямій нисхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення (ч. 6 ст. 1266 ЦК України), слід розуміти таким чином, що спадкоємцями по прямій нисхідній лінії є рідні пра-, прадід, дід, батько, внук, правнук, праправнук. Внуки, праправнуки спадкують за правом представлення відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України.

Встановивши, що позивач прийняв спадщину після смерті бабусі за правом представлення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання за позивачем права власності на квартиру та житловий будинок з надвірними будівлями.

Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки у застосуванні процесуального закону, у зв'язку із чим рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - задовольнити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 20 листопада 2015 року скасувати, рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 22 вересня 2015 року залишити в силі.