Іваненко Ю.Г., Мартинюка В.І., Ситнік О.М., розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", ОСОБА_6 про стягнення страхового відшкодування, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 03 лютого 2016 року,

У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, свої вимоги обґрунтовуючи тим, що 18 березня 2014 року у м. Чернігові по вулиці Г.Полуботка, 16 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Хюндай гетс", державний номерний знак НОМЕР_1, власником якої є ОСОБА_4, та "КІА Соренто", державний номерний знак НОМЕР_2, власником якої є ОСОБА_7, керування якої здійснював ОСОБА_6

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_6 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , який, керуючи автомобілем "КІА Соренто", державний номерний знак НОМЕР_2, рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно, здійснив зіткнення з автомобілем позивача.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Указана подія була зафіксована за допомогою складання учасниками подій повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду "Європротокол" відповідно до вимог ст. 33.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) .

Оскільки відповідальність заподіювача шкоди згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/8039631 застрахована у Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (далі - ПрАТ "УСК "Княжа вієнна іншуранс груп"), позивач звернувся до страховика за виплатою страхового відшкодування, але йому було відмовлено, у зв'язку з чим вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 03 лютого 2016 року, позов задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа вієнна іншуранс груп" на користь ОСОБА_4 17 370, 90 грн страхового відшкодування, пеню у розмірі 571, 85 грн, 2 368,02 грн у відшкодування сплачених витрат на правову допомогу та 243 грн 60 коп. у відшкодування сплаченого судового збору, а всього 20 554,37 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 1 000 грн у відшкодування моральної шкоди, 131,98 грн у відшкодування сплачених витрат на правову допомогу та 243 грн 60 коп. у відшкодування сплаченого судового збору, а всього 1 375, 58 грн.

У касаційній скарзі ПрАТ "УСК "Княжа вієнна іншуранс груп" просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій врахувавши правила ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) виходили з того, що відшкодуванню підлягають витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом автомобіля з урахуванням зносу в розмірі 17 370 грн 90 коп., які підтверджені належними і допустимими доказами та не є більшими за розмір витрат, встановлених висновком судової експертизи від 10 березня 2015 року.

Враховуючи правилами ст. 36.5 Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, суди дійшли висновку про стягнення з страховика на користь позивача 571 грн 85 коп. пені за період, починаючи з 19 червня 2014 року.

Вирішуючи вимоги щодо відшкодування моральної шкоди за рахунок особи, яка винна у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, суди виходили з того, що позивачу внаслідок події було заподіяно моральну шкоду у вигляді моральних страждань через пошкодження його майна, а тому дійшли висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_6 на користь позивача 1 000 грн моральної шкоди.

Доводи касаційної скарги щодо того, що подія на яку вказує позивач за участю автомобілів "Хюндай гетс", державний номерний знак НОМЕР_1, власником якої є ОСОБА_4, та "КІА Соренто", державний номерний знак НОМЕР_3, власником якої є ОСОБА_7, керування якої здійснював ОСОБА_6 за таких обставин не мала місце не підтверджені належними доказами.

Так, до матеріалів справи надано копію висновку від 18 липня 2014 року № 108-14 спеціального інженерно-технічного дослідження обставин та механізму отримання пошкоджень автомобіля Hyundai Getz, державний номерний знак НОМЕР_4, проведене страховиком після збігу строку, встановленого ч. 36.2 ст. 36 Закону, без огляду пошкоджених автомобілів, належних учасникам дорожньо-транспортної пригоди, що сталося 18 березня 2014 року та здійснене спеціалістом-автотехніком Дочірнього підприємства "Центр експертних досліджень" ОСОБА_8 без попередження судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову без поважних причин від виконання експертного висновку (ст.ст. 384, 385 КК України), якому судами надано належну правову оцінку.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 квітня 2015 року у справі було призначено судову транспортно-трасологічну експертизу щодо механізму утворення пошкоджень автомобіля Hyundai Getz та щодо можливості пошкоджень автомобіля у результаті зіткнення з автомобілем "КІА Соренто", проведення якої та надання висновку виявилося неможливим через фактичне не задоволення клопотання експерта та не надання на огляд транспортних засобів у стані, який вони мали на момент дорожньо-транспортної пригоди, не надано фотографій, зроблених на місці події та при наступних оглядах транспортних засобів, не надано вибракувані деталі транспортних засобів, а також відновлені після ремонту автомобілі.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представник відповідача участі в судових засіданнях не приймав, надав клопотання про розгляд справи у відсутності представника та не звертався до суду з клопотанням про призначення повторної (додаткової) експертизи.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 03 лютого 2016 року залишити без змін.