Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Маляренка А.В., Демяносова М.В., Ступак О.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальність "Економкомфорт" про визнання правочинів недійсними та стягнення коштів, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Економкомфорт" на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 09 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 15 лютого 2016 року,

У липні 2015 року позивач звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсними договори від 26 березня 2015 року №№ 04198, 04198/15, укладені між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕкономКомфорт" (далі ТОВ "ЕкономКомфорт"), стягнути з ТОВ "ЕкономКомфорт" на її користь 2 433 грн 33 коп. матеріальної шкоди та 2 000 грн моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог послалась на те, що 26 березня 2015 року між нею та відповідачем в особі продавця-консультанта ОСОБА_5 укладено договір № 04198/15. Предметом даного договору згідно з п. 1.1 є те, що одна сторона адміністратор за згодою іншої сторони учасника зобов'язується за плату вчинити від імені та за рахунок останнього певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, визначеного в додатку № 1 до договору: сформувати групу учасників, забезпечити її адміністрування; присвоїти та повідомити учаснику його номер групи та персональний код у групі: організовувати та проводити розподіли свідоцтв; здійснити оплату товару на користь учасника та/або надати учаснику відповідну суму у позику; надавати інші послуги та здійснювати інші правочини, погоджені сторонами, у порядку та в строки, передбачені цим договором та додатками до нього. В цей же день між нею та ТОВ "ЕкономКомфорт" в особі продавця-консультанта ОСОБА_5 укладено договір № 04198. На виконання п. 2.1 договору №04198 нею сплачено 2100 грн. Також на виконання умов договору № 04198/15 та додатку № 1 до нього нею сплачено 333 грн 33 коп.

Вважає, що послуга, яку за умовами даних договорів передбачено їй надати, за своєю суттю є фінансовою послугою у виді адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, оскільки послуги, які є предметом договорів, здійснюються шляхом створення адміністратором груп учасників та формування фонду групи для придбання на користь і за рахунок учасників бажаних товарів та/або отримання відповідної суми у позику із проведенням розподілу права на отримання товару чи позики відповідно до визначеної процедури. Відповідно до договорів № № 04198/15, 04198 передбачено залучення коштів фізичної особи. Для здійснення відповідачем діяльності, що стала предметом по спірних договорів, необхідно мати ліцензію. У зв'язку з цим 17 червня 2015 року вона звернулася із заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в якій просила надати інформацію проте, чи має право ТОВ "ЕкономКомфорт" надавати фінансові послуги і чи їхня діяльність належить до фінансових послуг. Згідно з відповіддю Національної комісії ТОВ "ЕкономКомфорт" здійснює операції з фінансовими активами. Вважає, що діяльність відповідача є нелегітимною. 12 березня 2015 року вона звернулась до відповідача з вимогою про повернення сплачених ним коштів, однак у такому позивачеві було відмовлено. Посилаючись на ч. 2 ст. 227 ЦК України, вказує, що їй завдано моральної шкоди, яка проявилася у значних хвилюваннях та побоюваннях стосовно сплачених нею коштів, так як сплачені нею кошти в сумі 2 433 грн 33 коп. є значними для неї.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 09 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 15 лютого 2016 року, позов задоволено частково.

Визнано недійсними договори № № 04197, 04197/15 від 26 березня 2015 року, укладені між ОСОБА_4 та ТОВ "ЕкономКомфорт".

Стягнуто ТОВ "ЕкономКомфорт" на користь ОСОБА_4 2 027 грн 78 коп. сплачених за договорами № № 04197, 04197/15 від 26 Березня 2015 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "ЕкономКомфорт" просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про недійсність договорів № № 04197, 04197/15 від 26 березня 2015 року, оскільки у порушення вимог ч. 1 ст. 227 ЦК України правочин вчинений юридичною особою без відповідного дозволу, в даному випадку ліцензії.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Економкомфорт" відхилити.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 09 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 15 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.