розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання приміщення предметом іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Тернопільської області від 4 листопада 2015 року,

У вересні 2014 року публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 29 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк" (далі - ВАТ "Універсал Банк"), правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_3 укладено кредитний договір з додатками 1, 2, відповідно до умов якого ВАТ "Універсал банк" зобов'язалось надавати ОСОБА_3 кредитні послуги в сумі 247 тис. доларів США з терміном їх поверненням до 10 лютого 2038 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором 29 лютого 2008 року між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_3 укладено договори іпотеки, відповідно до умов яких ОСОБА_3 передав в іпотеку наступне нерухоме майно, а саме:

- квартиру АДРЕСА_1;

- квартиру АДРЕСА_2.

Вищевказані договори посвідчені приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. та зареєстровані в реєстрі за № № 962, 964.

22 вересня 2008 року між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_3 укладено генеральний договір про надання кредитних послуг, відповідно до якого ВАТ "Універсал Банк" зобов'язалося надавати ОСОБА_3 кредитні послуги у вигляді кредитної лінії в межах ліміту, що становив 160 тис. доларів США, терміном повернення коштів до 1 вересня 2033 року.

На виконання генерального договору, а також додаткових угод ВАТ "Універсал Банк" надано ОСОБА_3 кредитні кошти в межах ліміту на підставі:

- додаткової угоди від 22 вересня 2008 року та додаткової угоди № 1 від 26 січня 2009 року - 100 тис. доларів США;

- додаткової угоди від 22 вересня 2008 року - 60 тис. доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним генеральним договором між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_3.

Вищевказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 6035.

ОСОБА_3 належним чином не виконував взятих на себе зобов'язань за цими договорами.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 6 лютого 2013 року з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Універсал Банк" стягнуто заборгованість за кредитним договором від 29 лютого 2008 року та додатковими угодами до нього в сумі 2 078 130 грн 92 коп.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 червня 2013 року з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Універсал Банк" стягнуто заборгованість за генеральним договором від 22 вересня 2008 року в сумі 1 525 122 грн 80 коп.

Рішеннями виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 28 листопада 2007 року № № 1816, 1438 ОСОБА_3 надано дозвіл на реконструкцію квартир № № 111, 144 по АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_3 під промтоварні магазини з влаштуванням окремого входу.

На підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 19 грудня 2008 року № 2564 ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 6 лютого 2009 року, а саме: приміщення промтоварного магазину, яке знаходиться в приміщенні АДРЕСА_3.

Згідно з інформаційними довідками з реєстру прав власності на нерухоме майно від 31 жовтня 2014 року, 16 листопада 2012 року внесено запис про закриття записів щодо права власності за ОСОБА_3 на житлові приміщення квартир № № 111, 144 в будинку АДРЕСА_1.

Вищевказане вчинено на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 25 липня 2012 року № 1200.

У Державному реєстрі іпотек відсутні відомості щодо наявності обтяження іпотекою спірних нежитлових приміщень - магазинів АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 травня 2013 року у цивільній справі № 607/7386/13-ц позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задоволено.

Поділено спільне сумісне майно подружжя. Визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частини нежитлових приміщень, приміщень промтоварних магазинів, а саме:

- приміщення № 111, пл. 134,5 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1;

- приміщення 4, пл. 86, 4 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3.

ОСОБА_4 у встановленому законом порядку зареєструвала право власності на вищевказане майно, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № № 4697219 та 4808919.

Враховуючи викладене, ПАТ "Універсал Банк" просило задовольнити позов.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 4 вересня 2015 року позов ПАТ "Універсал Банк" залишено без задоволення.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 4 листопада 2015 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 4 вересня 2015 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "Універсал Банк" задоволено.

Визнано предметом іпотеки приміщення промтоварного магазину АДРЕСА_1 загальною площею 134,5 кв. м, що належить на праві спільної часткової власності в рівних частках по Ѕ частини ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Визнано предметом іпотеки приміщення промтоварного магазину АДРЕСА_3, загальною площею 86,4 кв. м, що належить на праві спільної часткової власності в рівних частках по Ѕ частини ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Звернуто стягнення на предмет іпотеки-приміщення промтоварного магазину АДРЕСА_1, загальною площею 134,5 кв. м, що належить на праві спільної часткової власності в рівних частках по Ѕ частини ОСОБА_3 та ОСОБА_4, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною продажу 1 920 330 грн на погашення заборгованості перед ПАТ "Універсал Банк" за кредитним договором від 29 лютого 2008 року № 022-2008-496 в розмірі 2 077 663 грн 59 коп., з яких: 1 936 168 грн 92 коп. - заборгованість із суми кредиту; 997 грн 56 коп. - прострочена заборгованість із суми кредиту; 140 497 грн - заборгованість з відсотків.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки-приміщення промтоварного магазину АДРЕСА_3, загальною площею 86,4 кв. м, що належить на праві спільної часткової власності в рівних частках по Ѕ частини ОСОБА_3 та ОСОБА_4, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною продажу 1 233 580 грн на погашення заборгованості перед ПАТ "Універсал Банк" в розмірі 1 525 122 грн 80 коп., з яких: за договором від 22 вересня 2008 року № ВL9234/К-1 788 564 грн 98 коп. - заборгованість із суми кредиту; 1 001 грн 95 коп. - прострочена заборгованість із суми кредиту; 152 371 грн 6 коп. - заборгованість з відсотків; за договором від 22 вересня 2008 року № ВL9247/К-1 471 896 грн 99 коп. - заборгованість із суми кредиту; 1 035 грн 91 коп. - прострочена заборгованість із суми кредиту; 110 251 грн 94 коп. - заборгованість з відсотків. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що приміщення, щодо яких заявлено вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки, не ідентифікуються відповідно до договорів іпотеки від 29 лютого та від 22 вересня 2008 року. При цьому банку роз'яснено право на оскарження рішень органу місцевого самоврядування про надання дозволу без згоди іпотекодавця на реконструкцію та оформлення права власності за ОСОБА_3 в 2008 та 2012 роках на новостворене майно-нежитлові приміщення та право звернення до суду з вимогою про встановлення іпотеки щодо спірного майна за рішенням суду у порядку ч. 1 ст. 3 Закону України "Про іпотеку".

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення міськрайонного суду та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, виходив із того, що ОСОБА_3 було проведено реконструкцію спірних приміщень - предметів іпотеки без згоди іпотекодержателя, а не їх знищення чи створення нового майна. Відсутні підстави для припинення іпотеки, передбачені ст. 17 Закону України "Про іпотеку". Таким чином, іпотека на вищевказані спірні приміщення не припинилася, а продовжує діяти. Перехід права власності на 1/2 частини предметів іпотеки від іпотекодавця до його дружини ОСОБА_4 не припинив іпотеки на частину переданого їй майна на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 травня 2013 року про поділ майна подружжя. З урахуванням норм ст. 23 Закону України "Про іпотеку" ОСОБА_4 набула статусу іпотекодавця з усіма правами й обов'язками за іпотечними договорами у тому обсязі й на тих умовах, що існували до набуття нею права власності на предмети іпотеки.

Колегія суддів вважає, що такі висновки апеляційного суду є правильними, ґрунтуються на нормах матеріального права та узгоджуються з нормами процесуального права.

Судами установлено, що 29 лютого 2008 року між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого банк зобов'язався надавати кредитні послуги в сумі 247 тис. доларів США з терміном їх поверненням до 10 лютого 2038 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором 29 лютого 2008 року між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_3 укладено договори іпотеки, відповідно до умов яких іпотекодавець передав в іпотеку наступне нерухоме майно, а саме:

- трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Зазначені договори посвідчені приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ВасилевичО.О. та зареєстровані в реєстрі за № № 962, 964.

22 вересня 2008 року між банком та ОСОБА_3 укладено генеральний договір про надання кредитних послуг, відповідно до умов якого банк зобов'язався надавати позичальнику кредитні послуги у вигляді кредитної лінії в межах ліміту, що становив 160 тис. дол. США, терміном повернення коштів до 1 вересня 2033 року.

На виконання генерального договору, а також додаткових угод, банком надано позичальнику кредитні кошти в межах ліміту на підставі:

- додаткової угоди від 22 вересня 2008 року та додаткової угоди від 26 січня 2009 року № 1 у розмірі 100 тис. дол. США;

- додаткової угоди від 22 вересня 2008 року - 60 тис. дол. США.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним генеральним договором від 22 вересня 2008 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого іпотекодавець передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_3, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 6035.

ОСОБА_3 належним чином не виконував взятих на себе зобов'язань за цими договорами.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 6 лютого 2013 року із ОСОБА_3 на користь ПАТ "Універсал Банк" стягнуто заборгованість за кредитним договором від 29 лютого 2008 року та додатковими угодами до нього в сумі 2 078 130 грн 92 коп.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 червня 2013 року із ОСОБА_3 на користь ПАТ "Універсал Банк" стягнуто заборгованість за генеральним договором від 22 вересня 2008 року в сумі 1 525 122 грн 80 коп.

Рішеннями виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 28 листопада 2007 року № 1816 та (дата відсутня) липня 2008 року № 1438 ОСОБА_3 надано дозвіл на реконструкцію квартир № № 111, 144 у АДРЕСА_1 під промтоварні магазини з влаштуванням окремого входу.

Згідно із інформаційними довідками з реєстру прав власності на нерухоме майно від 31 жовтня 2014 року, на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 25 липня 2012 року № 1200, 16 листопада 2012 року внесено запис про закриття записів щодо права власності за ОСОБА_3 на житлові приміщення квартир № № 111, 144 у АДРЕСА_1.

У державному реєстрі іпотек відсутні записи щодо наявності обтяження іпотекою спірних нежитлових приміщень магазинів АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 травня 2013 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задоволено.

Поділено спільне сумісне майно подружжя. Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини нежитлових приміщень, приміщень промтоварних магазинів, а саме:

- приміщення АДРЕСА_1;

- приміщення АДРЕСА_3.

ОСОБА_4 у встановленому законом порядку зареєструвала право власності на вищевказане майно, про що свідчать витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 2.4.9 договорів іпотеки від 29 лютого 2008 року та від 22 вересня 2008 року іпотекодавець зобов'язаний не здійснювати реконструкцію предмета іпотеки без попередньо отриманої на те письмової згоди іпотекодержателя.

Пунктом 2.4.15 договору іпотеки від 22 вересня 2008 року передбачено, що іпотекодавець зобов'язаний після завершення реконструкції предмета іпотеки та введення його в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства України в 30 денний строк з моменту введення в експлуатацію предмета іпотеки отримати нові документи, що посвідчують право власності іпотекодавця на предмет іпотеки після завершення реконструкції, зареєструвати таке право власності у відповідних органах та в 30 денний строк з моменту проведення реєстрації права власності на предмет іпотеки надати копії документів, що посвідчуватимуть право власності іпотекодавця на предмет іпотеки після завершення реконструкції, та укласти додатковий договір до цього договору щодо зміни назви та складу предмета іпотеки.

Зазначених умов ОСОБА_3 не виконав.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" визначені підстави припинення іпотеки, а саме: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

Відповідно до ст. ст. 3, 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

За таких обставин, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що матеріали справи містять відомості реєстрації за відповідачами права власності на спірне нерухоме майно, що знаходиться за однією і тією ж адресою, як на час укладення іпотечних договорів, так і після завершення його реконструкції.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Отже, перехід права власності на 1/2 частини предметів іпотеки від іпотекодавця до його дружини - ОСОБА_4 не припинив іпотеки на частину переданого їй майна на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 травня 2013 року про поділ майна подружжя. ОСОБА_4 шодо Ѕ частини спірних предметів іпотеки набула статусу іпотекодавця з усіма правами й обов'язками за іпотечними договорами у тому обсязі й на тих умовах, що існували до набуття нею права власності на предмети іпотеки.

Доводи касаційних скарг висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено законне й обґрунтоване рішення, подані касаційні скарги слід відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.