розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання порушення права приватної власності, визнання порушення прав споживача, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 23 грудня 2015 року,

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним вище позовом до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), у якому просила визнати порушення права приватної власності, визнати порушення прав споживача.

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2015 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху та надано п'ятиденний строк для усунення недоліків шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, доказів на підтвердження своїх вимог та квитанції про оплату судового збору.

23 листопада 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із уточненою позовною заявою та надала докази на підтвердження своїх позовних вимог. Вимоги ухвали суду в частині оплати судового збору ОСОБА_3 не виконала, однак надала клопотання про звільнення її від сплати судового збору з посиланням на норми ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 24 листопада 2015 року позовну заяву ОСОБА_3 визнано неподаною та повернуто заявнику.

1 грудня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 24 листопада 2015 року, у якій також просила звільнити її від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 9 грудня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху та надано п'ятиденний строк для усунення недоліків шляхом сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 23 грудня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 визнано неподаною та повернуто заявнику.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 23 грудня 2015 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції, визнаючи апеляційну скаргу неподаною та повертаючи її, виходив із того, що ОСОБА_3 у наданий строк не усунула недоліки апеляційної скарги, а саме: не сплатила судовий збір.

Проте такого висновку апеляційний суд дійшов з порушенням норм процесуального закону.

Апеляційна скарга за формою і змістом повинна відповідати вимогам ст. 295 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 121, 297 ЦПК України суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог ст. 295 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення її без руху, про що повідомляє відповідну особу і надає строк для виправлення недоліків.

Якщо скаржник у встановлений строк виправить недоліки, скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше скарга вважається неподаною та повертається суб'єкту звернення.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 9 грудня 2015 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: сплати судового збору.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. п. 1, 6, 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" (v0010740-14) , судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

З матеріалів справи вбачається, що в апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначала, що вона відповідно до ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" звільнена від сплати судового збору.

Згідно із цією нормою споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав. Закон України "Про захист прав споживачів" (1023-12) у цій частині у зв'язку із прийняттям Закону України "Про судовий збір" (3674-17) (у редакції від 8 липня 2011 року) не змінений, з нього не виключена вказівка про звільнення споживачів від сплати судового збору.

За таких обставин при чинності Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , яким встановлені права споживача, визначені механізми їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, серед яких право на звернення до суду, складовою забезпечення якого є звільнення споживача від сплати судового збору, саме по собі не зазначення споживачів у переліку осіб, що згідно із ст. 5 Закону України "Про судовий збір" мають пільги щодо сплати судового збору, не може свідчити, що споживачі такої пільги, встановленої відносно них спеціальним Законом, який гарантує захист їх прав, не мають.

Покладаючи на позивача обов'язок зі сплати судового збору, апеляційний суд вказаних вимог закону не врахував, неправильно витлумачив закон та дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_3 при поданні апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у справі за її, як споживача, позовом, пов'язаним із захистом її порушених прав, має сплачувати судовий збір.

З огляду на викладене оскаржувана ухвала не може вважатись законною та підлягає скасуванню, а питання про відкриття апеляційного провадження - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 23 грудня 2015 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.